Канони краси

– Не пропущу! Я твою мармизу вже запам’ятав! – охоронець-гоблін гнівно блиснув жовтими очима й насупив кошлаті брови. – Геть іди! Одне бажання один раз! У Святого Мікаліеля для кожного тільки одне бажання!

– Чому одразу мармизу? – обурився ельф. – Якщо в тебе гидке обличчя, то це не значить, що можеш ображати інших, не схожих на тебе! Я, може, теж хочу мати таке ж огидне лице! Не кожному пощастило в житті народитися негарним! І я ще не був у Мікаліеля! Це мій брат-близнюк приходив! Таніель завжди перший біжить, а в мене тоді неприємності!

Гоблін посопів, роздуваючи широкі ніздрі плескатого й повислого носа, примружився, втелющившись в ідеальні риси обличчя ельфа, який переминався з ноги на ногу перед резиденцією Святого Мікаліеля.

– Точно то був не ти? – гоблін завагався, опустив алебарду, задумався. – Добре, йди. Мікаліель вчить бути добрим. Навіть до таких красунчиків, як ти. Все-таки свято сьогодні. Новий рік! Та ще й ювілейний!

– Так, рівно сто років тому, як змінилися канони краси, я пам’ятаю! – кивнув ельф.

Він увійшов до апартаментів Святого Мікаліеля і мало не впав від несподіванки. На троні сидів чоловік. В сенсі, людина! Не ельф чи гоблін, як він очікував, а саме людина! Літній втомлений чоловік у святковому вбранні спитав:

– Хо-хо! Ти був чемним увесь рік, Габріелю?

– Е-е-е, так, – промовив ельф, підходячи ближче. – А ви хто?

– Я – Святий Миколай, – зітхнув чоловік. – Ми цього року з Мікаліелем помінялися місцями. Він у світі людей здійснює бажання, а я тут, у вас. Чого б ти хотів на свято Нового року? Я можу виконати будь-яке твоє бажання.

– А ви можете.., – почав Габріель.

– Одне зауваження, – перервав його Святий Миколай. – Міняти у вашому світі правила щодо ельф-гоблін я не буду! Самі намудрували, самі й розбирайтеся. Кожен приходить і скаржиться на вродливих гоблінів і гидких ельфів! Досить цього…

– Я не це хотів попросити, – промовив Габріель. – Спитати хотів. А в людей який поділ? У нас за красою. А в них?

Святий Миколай задумався.

– Добро й зло перемішали, додали краси й огидності, плюс дурості й розуму і ще трошки різного дріб’язку. В людей, як у вас, немає канонів краси, вони всі різні. І всі красиві. Кожен.

– Кожен, – мрійливо повторив Габріель. – Я хочу, щоб всі ельфи й гобліни стали людьми.

З тих пір Святий Мікаліель пішов на пенсію. А Святому Миколаю додалося роботи.