28 Березня, 2023

Заголовок

Від

Герань
Повернутися до конкурсу: ХАЩІ ЧУМАЦЬКОГО ШЛЯХУ – Фантастичні рослини і як з ними жити

Сонце зійшло якось зарано.
Чи то так просто здавалось після довгої зимової похмурості?
Герань, вже дещо похилого віку, але ретельно причепурена, невдоволено засліпала на Сонце й тихо забурчала. – От. Знову. І таке щороку… Розмножуйся їм давай. Ич що надумали! А добре ж було взимку… Тут і світло, і тепло, і всі оті смішні голі каштани за вікном. Хе хе хе… От. А тепер вони ще й надумають денне світло затінювати. Ненавиджу. Дика, бездомна поросль! О. Добре, що вже вечір. Хай померзнуть у темряві. Є ж на світі справедливість…
Задзюрчала вода. Потім шмигнули фіранки закриваючи нічне місто.
– О. Слуга прийшов. Нарешті. Ох, дядьку – не буди в мені звіра! Та чи ти хоч знаєш, що я з тобою можу зробити..? Так, так, тікай. Поки цілий…
За день, чи тиждень, чи місяць… – герань не дуже любила стежити за часом, та й болісне то було видовище, як ті каштани вимахуються – нечиста сила ще й пилку нанесла. От кондиціонерова сила – чиста. Стабільно дме. Передбачувано. А не оте-от все хаотичне теліпання туди-сюди – якесь огидне дикунство!