Заголовок

Арсен Звенигора :
18 Грудня, 2021 о 20:15

Незважаючи на те, що я обожнюю наукову фантастику та подібний стиль (за яким відчувається майстерність руки автора), мені чогось не вистачило. І не подумайте, що я кажу про кількість слів. Ні в якому разі! Навіть навпаки – десь до середини твір треба нещадно скорочувати. Короткі оповідання – це такий жанр, де кожна літера має свою силу, де немає часу розтікатися “мислямі по дрєву”.
А у автора надто велика кількість описів свята, які створюють поряд з основним сюжетом паралельну лінію, яка нікуди не веде та вішає знамениту “рушницю Чехова” із доволі логічним питанням: а чим свято закінчилося? Можливо, ви надасте відповідь на це питання в другій частині, і я щиро сподіваюся, що це оповідання переросте в трилогію, але поки що – ні.

Тепер сюжет: він доволі логічний та послідовний, можете записати це до плюсів оповідання. Події відбуваються одна за одною, і місцями динаміка вже аж надто швидка, що може не сподобатися читачам “повільнішої” літератури, з дещо більшою кількістю роздумів, але це питання смаківщини.

Світ прописаний досить добре. Він створює велику кількість своїх власних правил і при цьому жодного разу по тексту не порушує їх. І я знаю про що кажу: я тричі перечитав оповідання, перед тим, як приступити до написання коменту.

Тепер персонажі. І тут маю для вас мінус. Головна героїня вкрай слабо прописана. Вона пласка та зовсім не має власної волі. Весь сюжет базується на обставинах, що не залежать від її вибору, а є своєрідним “роялем у кущах”, або “орлами Толкіна”, якщо того забажаєте. Так, це відображає сутність трендових персонажів останніх років, в тому, що вони не такі як всі. Головній героїні твору (цитата) “подарували”, що відразу вказує на її особливість, інакшість від решти простого люду. А далі вона потрапляє у вир подій, де не зрозуміло як саме вони вплинули на головну героїню, як її змінили.

Також вам не вдалося уникнути клішованості. І ви правильно зрозуміли – я кажу про анобтаніум, що вже став затяганим штампом у фантастиці.

Помітив, що назва твору перекликається з історією не один раз по ходу оповідання. Відкритий фінал – на любителя, але мені такі подобаються.

Загалом – неоднозначні оцінки, проте я вам бажаю удачі на конкурсі!

Коментар написано за сприяння “Міжнародної організації боротьби із критиками, що люблять до*батися до мишей”.

P.S. А тепер серйозно: коментар варто сприймати як тролінг деяких “поважних” критиків, бо й саме оповідання – теж тролінг. Оповідання – топ. У випадку, якщо я все таки вирішу брати участь у конкурсі, обіцяю поставити йому 10 балів. Дата. Підпис.