9 Квітня, 2026 У мушлі Повернутися до конкурсу: ФАНТАСТИЧНЕ МОРЕ – Фантастика морів та океанів Текст видалено на прохання Автора Повернутися до конкурсу: ФАНТАСТИЧНЕ МОРЕ – Фантастика морів та океанів Навігація записів Попередній записНазад Дикі танціНаступний записНаступн. Кам’яна печатка Навігація записів Попередній записНазад Дикі танціНаступний записНаступн. Кам’яна печатка
Твір, безумовно, дуже образний. І плюс в тому, що можна по-різному трактувати стан героїні, мені, наприклад, здалося, що цілком можливо до неї в дитинстві навідався вампір (як в «Дракулі»), розумію, що навряд ви вклали цей сенс, але така думка виникла) щодо мінусів – образно та метафорично аж занадто, для поціновувачів, які, я певна, знайдуться. Успіхів на конкурсі та поза ним!
Швидше не вампір, а перелесник, чи дух моря, чи ще якась неприкаяна душа. Він міг бути ким завгодно: демоном, сукубом. Його могло взагалі не бути. Дякую за коментар. Хотілося написати щось таке ж мінливе, як і саме море.
Вам також успіхів на конкурсі!
Вітаю, авторе!
Я звонушена, який чудовий твір. Такий собі імпресіоністський магреалізм
Успіху на конкурсі!
Щиро дякую!
Вам також успіхів на конкурсі!
Чудовий завершений твір. Бажаю удачі на конкурсі.
Щиро дякую!
Авторе, вітаю!
Плюси: образність та метафоричність на рівні поезії, максимальна заглибленість у рефлексію.
Мінуси: складається враження, що багато з тих, хто то пише дещо, м’яко кажучи, неадекватні. Я ж наприклад притримуюся зворотної точки зору… Хоча можу й помилятися.
Загальне враження: позитивне. Було б цікаво почитати ще щось із вашої творчості.
Важко оцінювати власну адекватність. Думаю, зможете потім ще щось почитати з мого, але не все воно написано в такому стилі
Дякую за коментар!
Той чи та, хто вміє створювати такі мальовничі образи і в інших стилях себе добре проявить. Стосовно власної адекватності, то я інколи запитую в інших, аби сторонній погляд робив моє бачення рельєфнішим. Бо інакше можна стати соліпсистом! 🙂
І до речі, я писав не про вашу неадекватність, а стосовно головної героїні вашої історії! Маю спеціально уточнити цей момент, бо з мого першого допису в принципі можна й таке подумати… 🙂 Вибачте, якщо неумисно образив. Повірте, я цього не хотів.
Адекватність відносна, не можна бути адекватним у вакуумі, лише по відношенню до чогось. Щось чи хтось може здаватись неадекватним, бо ми не бачимо повної картини (а ми її ніколи не бачимо).
Дякую, що уточнили, бо мені таки здалося, що то про мене.
Тепер я і справді почуваюся, наче підпалив багаття із Жанною д’Арк…
Існує якийсь спосіб загладити мою неумисну вину?
Коли все скінчиться(вогонь догорить), муситимите принести квіти на могилу Жанни…
Жартую, все гаразд. Дякую!
Як романтично мені подобається
Дякую!