Двоє янголів споглядали згори, зависаючи над сінями, коли мав народитися Спаситель. Волхви переминалися з ноги на ногу, постійно перекладаючи свої важкі згортки з руки в руку. А Марія просто їла фініки й мовчки споглядала за гостями.
— І? — запитав один із янголів.
— Зірка вже зійшла, волхви на місці, зараз усе буде, — відповів інший янгол.
— Щось у неї навіть потуг немає, — засумнівався перший.
— А може, і не має бути потуг, коли народжуєш Сина Божого? — саркастично відповів другий.
Пройшло дві години, потім три, але Марія все так само їла фініки й мовчки споглядала на зібраних, вишукано вбраних волхвів.
— Просимо вибачення, шановна Маріє, але чи скоро вже? — насмілився спитати один із волхвів, перекидаючи важкий скриню з однієї руки в іншу. Поставити пакунки на брудну підлогу захаращених сіней не бажав ніхто.
— А я звідки знаю? — мовила мати Христова й підтягнула тацю з новими ласощами ближче. Заморські різнокольорові круглики пахли неймовірно апетитно.
— Просто нам сповістили, що це буде саме сьогодні, — почав другий волхв, який настільки втомився, що таки вирішив поставити загорнений у яскраву тканину подарунок на прогнилі стебла соломи.
— Ото у того, хто вам це сповістив, і питайте. Ой! — викрикнула Марія й схопилася за живіт. Волхви підібралися, сповнені бажання побачити народження обіцяного Спасителя.
Але за секунду майбутня мати випустила голосну струмінь смердючого газу й задоволено посміхнулася.
— Гази. Буває, — посміхнулася вона своїми чорними зубами й продовжила впихати в себе заморські солодощі.
— І що? — перший янгол нетерпляче почав облітати над сінями, постійно нервово розводячи крилами.
— Не знаю. Щось іде не за планом, — відповів другий янгол.
— День народження Спасителя настав уже давно, волхви присутні, зірка зійшла.
— Зірка вже заходить, скоро світанок, — вказав янгол на горизонт, і обидва понурили очі.
— І що будемо робити? Спаситель запізнюється, — другий янгол почав помітно нервувати, розсіюючи золотаву енергію навколо.
— Нас вб’ють.
— Скоріше зашлють до пекла.
— Заберуть крила.
— Не впоралися з роботою.
— Мали одну справу — підготувати народження Сина Божого. І все. Нам каюк.
Обидва янголи стали понуро монотонно літати по колу над сінями. Поки в одного з них не виникла ідея.
— Зробимо ще день. Повторимо його.
— Що? Це маячня.
— Ні. Послухай. Ще один день, ще одна спроба.
— А цих у часову петлю? — спитав перший янгол.
— Чудова ідея. Запускай сферу над сінями, а я зараз швиденько день оформлю.
На мою думку віра якщо і існує то вона індивідуальна в кожного всередині. Навіть атеїсти в щось вірять, а саме в те, що ніяких Богів немає. Всередині це в тобі, а де саме ти знаходишся і як індитифікуєш цю середину лише від тебе залежить – в мізках, в душі, в тілі, в свідомості і так. далі. АЛе то вже буде шикорий теологічний дискурс. точно не в рамках конкурсу)
А я за теологічні дискурси та перверсії! На майбутнє в тему повноформатного конкурсу зайшло б! Хіба не цікаво знати який саме Бог чи його відсутність у головах творчих людей?
Бог такий самий в головах творчих людей як і у головах нетворчих людей. Не у творчості справа) Бог може бути, або його не може бути, він може літати на високотехнологічному кораблі над Землею спостерігаючи за всіма, або не існувати як концепція. Організовуйте більший конкурс, залюбки прийду подискутую)
Клас, дуже сподобалась десакралізація божої матері й фокус на тому, що Різдво святкує не в останню чергу фізіологічний процес. Також мені здається вдалим ритм діалогу янголів у тому місці, де вони переживають, що їм буде. Дякую!
Дякую. Дуже приємно що вам сподобалось. Певно фанатично віруючим може не зайти, але я вважаю що головна суть віри не в образах ідолів які ми створюємо, а в середині нас)
Класно та кумедно вийшло. Мені сподобалось!
Дійсно, з часовою петлею трошки за вуха притягнуто, але то таке. Гарна оповідка!
Це могла б бути петля додаткового часу.
На жаль про можливості часового виміру відомо досить мало. Подорож в минуле, в майбутнє, зупинка часу, швидкоплин часу, петля замкненого часу в якому йде повторення дня, але свідомість пам’ятає минуле.
І все?
А тут йдеться про іншу можливість маніпуляції з
часом. Петля доповненого часу — це коли в рамки часу вставляємо ще одну добу.
Цікаво насправді й круто)
В жодному разі це не критика ваших думок. Лиш роздуми, за які вам дякую)
Це було доволі…незвично. Так я на історію ще не дивилася 😉
І якою ви побачили історію зараз?
Е, ні, Авторе! Так не вийде! Ми всі знаємо, що у часовій петлі події відбуваються так само. Тож Марія не зможе народити у часовій петлі. Треба було щось інше придумати.
А взагалі цікавий погляд на події.
Ну, певно символів у мене не хватило) янголи зроблять сферу навколо сіней, щоб для них всередині йшов час, а навколо день повториться)
А, ну так можна. Удачі вам на конкурсі!
О Боже, це їм довелося дев’ять місяців крутитися в петлі?
Та ні, всього день додатковий. Волхви ж прийшли вже, а Марія не народжує. Всі чекають, чекають, а спаситель запізнюється з народженням)
Добре, бо я злякався, що і тут янголи наплужили, і Марія ще навіть не при надії)