– Прокидайся!
На мене витріщалося руде дівчисько років восьми у футболці та синіх джинсах. Чортівня якась!
– Ти хто?
– Марічка, – відповіла руда. – Допоможи.
– Що трапилося? – я підскочив і роззирнувся.
Пінгвіни, синя вода, прозорі крижини. Важкий ют-пікап на кам’янистому пляжі.
– Поквапся. Сестру рятувати будемо, – дівчисько нетерпляче тупнуло. – Ти Санта?
– Так… Колега його з Австралазії.
У голові прояснилося. Вчора, коли доставив подарунки дітлахам, я промчав Антарктидою й всіх привітав. Потім хильнув по чарочці з друзями – на станції «Академік Вернадський» мали гарну горілку.
Руда це донька одного з науковців? Удягнена тільки легко.
– Де сани, олені? – дівча недовірливо поглянуло на мій ют. – Пінгвінів запряжемо? В тебе зброя є? Треба якомога більше. До сестри підкріплення не встигне, а на Різдво почвари в наступ полізуть.
– Двадцять п’яте вже настало.
– Це в тебе. В Європі ще навіть не святвечір. Майже день маємо. Нумо ворушись. Нам землю свою боронити.
Землю? В голові склалася картинка. Війна, нелюди, відважна європейська країна. Ця дівчинка примара? Серце болісно здавило.
– Як ти сюди потрапила?
– Із полюсами промахнулася. Хоча, той Санта ще зайнятий, а ти відстрілявся.
– Маю лише іграшки… Стривай. Ти казала про землю?
У голові закрутилися коліщатка. «Ту», – покликав я.
І Туматауенга з’явився. Подивився на дівча й весело висунув язика.
– Знайдемо тобі зброю, мала. Земля це святе.
Двигун ревів, ют летів уздовж лінії фронту.
– Хутчіше, – Марічка квапила й вказувала напрямок.
Полем повзли темні тіні: ворожі солдати й техніка. Ту вивергнув струмінь вогню, жбурнув слідом птаха з головою акули, який із чваканням вклинився в ряди противника. Відправив новий заряд, закричав, шалено витріщаючи очі:
– Рятуймо землю-мати! Мано моя, прийди, смерть ворогам принеси.
На підкріплення бійці вже не чекали й украй зраділи, коли ми вивантажили зброю та боєприпаси, позичені в австралійських військових.
– Овва! Скільки тут всього. Не пікап, а цілісінький тардіс, – вигукнула дівчина в піксельному однострої. Поглянула на Марічку й замовкла.
– Сестра? – пробурмотів я, боячись розповіді про те, що трапилося з малечею.
– Очам не вірю! В мене лялька була улюблена, руда, у тому самому одязі, я її Марічкою-сестричкою кликала. Але вона загубилася.
Дівчина рвучко обійняла малу й схлипнула. Ми з Туматауенгою розгублено перезирнулися.
– Ти виросла, а я пішла по своїх справах. Не реви, – Марічка відсторонилася. – Ту, в тебе ще залишилися вогняні снаряди?
– Я бог війни, – він гордовито випнув груди.
– Тоді полетіли. Час палити Маскву!
Вітаю, Авторе!
За традицією, пояснення прочитала вже після твору, а знайомлячись із мініатюрою, ходила гуглити Ту. 🙂 А за пояснення про ману дякую, бо під час читання зрозуміла це слово у нашому значенні.
Цікаво, оригінально, геть несподівано!
Бажаю успіху на конкурсі!
Вітаю Хельго!
Дуже дякую за відгук. До речі птах із головою акули теж був навіяний мітологією маорі.
Успіху навзаєм!
Мені і без пояснень було цікаво. Найкращий фінт – з лялькою, що загубилася. Поки що це оповідання – мій фаворит. Шкода, що ми не можемо ось так запросто австралійську зброю нашим перекинути. Хоча нею ще треба вміти користуватися. (замислений смайлик)
Щиро дякую пані Закохана.
З користуванням проблем не стало б. В австралійській армії багато американської зброї та техніки, а bushmasters взагалі штуки знайомі.
Успіху на конкурсі!
Дякую за пояснення ❤ Місцями було складно розуміти про що саме йдеться, тому пояснення дуже допомогли. Розумію, що через обмежену кількість слів, було мало місця, щоб розгулятися. З цього може вийте гарне повноформатне оповідання.
Вітаю Ташо,
Красно дякую за відгук.
Автор підозрював, що виникнуть питання й підстрахувався.
Тут майже з кожного оповіданнячка можна зробити маленьку повість, а з деяких навіть роман. А мітологія Маорі вкрай цікава штука.
Успіху на конкурсі!
Дякую. Взаємно
Трохи пояснень від автора. :))
Down Under – жартівлива назва Австралії.
Ют (ute) абревіатура від «coupé utility», – термін, що використовується в Австралії та Новій Зеландії для опису будь-якого транспортний засібу, який має відкритий вантажний відсік і в інших країнах називається «пікап».
Академік Верна́дський – українська антарктична станція. Розташована на мисі Марина острова Галіндез.
Туматауенга (маор. Tūmatauenga або Ту (маор. Tū) – в міфології народу маорі бог і покровитель війни. Часто зображується із висунутим язиком.
У меланезійських і полінезійських культурах мана – це надприродна сила, яка пронизує всесвіт й навіть зупиняє війни. У світогляді маорі земля розглядається як мати народу.