Палай

Люк Скайвокер впав на стареньке крісло і радісно усміхнувся. Наближалися зимові свята, роблячи людей навкруги все щасливішими і добрішими. Під дією святкової магії розгладжувалися сердиті зморшки на лобі, з’являлися вогники в очах, а на серці ставало легко і радісно.

Де б Люк не опинився, його завданням було захищати мир і спокій простих людей. Так було і тут. Але цого разу з наближенням свят зло не ховалось, як бувало зазвичай, а починало наступ з новою силою. Йшло на відчайдушні кроки, ніби відчуваючи близьку поразку.

Люк Скайвокер був Воїном Світла. Тож не дивно, що в цьому світі він працював в ДТЕК. Деякі тут були такі самі як і він ‒ з різних чарівних світів, прикликані захищати світ від зла. Їхній погляд завжди був спокійніший, погляд ‒ впевненіший. Поряд з ними було спокійно і надійно. У цьому світі їх називали героями.

Були й звичайні, прості люди. Та герої цінували їх не менше за себе, вважали рівними собі побратимами. Вони всі разом рятували світ, а зло було неспроможне їх подолати.

Люк усміхнувся. Зовсім трошки перепочинку, а потім знову за роботу. Щоб зорі і сонце сяяли яскравіше, як і усмішки людей. Щоб всі жило дружно і щасливо. Щоб радість жила в кожній хаті, кожній квартирі.

Електрика ‒ це не просто рух частинок, як вважають вчені. Це те, що несе з собою надію і світло, об’єднує людей. Люк ніколи не любив напади зла. Але саме в ці миті тисячі окремих життів ставали одним цілим, єдиним організмом: незламним, легким і прекрасним. Жодне зло не могогло перемогти цей народ, цю силу.

А свята, такі радісні, легкі, веселі, несли радість, щастя і надію усім навкруги. Скайвокер примружився. Треба буде нагадати сніжним ельфам, що уже таки зима, і людям дуже потрібен сніг. Його сяйво, казковість, легкість.

Але ось і вийшов час відпочинку, і потрібно повертатися до роботи. Свята наближаються. Час готуватися і зустрічати їх з відкритими обіймами.