6 Березня, 2025
Непоборна сила
Повернутися до конкурсу: БАЙКИ ЩЕКАВИЦІ – Вижити в очікуванні кінця світу
Текст видалено на прохання автора
Повернутися до конкурсу: БАЙКИ ЩЕКАВИЦІ – Вижити в очікуванні кінця світу
Радий бачити вас у фіналі!
Більше чорних дір богу чорних дір!
Дякую, я передам йому, щоб наслав більше )
Фантастично.
Дякую за насолоду читати.
Успіху на конкурсі і в подальшому
Щасливий, що приніс вам насолоду. Навзаєм.
Дякую за цікаву лекцію з астрономії. Але історії не вистачило. Сухий факт про те, що Паша – боягуз і підкаблучник – ну, таке собі.
Дякую, що не пустилися в банальність: мовляв, жінка не врятувалася сама, зате врятувала дітей. Фінал більше сходий на реальне життя.
Удачі на конкурсі!
Дякую, вам теж удачі, якщо граєте.
Ще одне науково-фантастичне оповідання. Наука це круто і враховуючи, що таких оповідань я бачив мало я б хотів щоб воно пройшло у фінал. Мені сподобалось.
Дозволю собі висловити свою скромну думку: з того, що я на даний момент встиг прочитати – це найкраще оповідання!
Дякую на доброму слові.
О, люблю таке. Чорна діра, пролітає повз Сонце… М-м-м…
Є кілька моментів із якими я би подискутував, але загалом наукова частина ок.
А от в людях мені не виставчило людськості. Почалося гарно, а потім вони десь згубилися.
Тим не менш, щиро бажаю удачі на конкурсі!
Тепер вже очевидно, що цій темі тіснувато в такому ліміті знаків, але це розумієш лише коли робота вже завершена. Тому що зроблено, те зроблено. Дякую щиро й навзаєм.
Дякую. Авторе, під час опису змін орбіт мені здалося, що я потрапив в інший твір. Або навіть на Ютубчик, де розповідають про те, як би це було, якби… Цікаво, але не тут.
Але, я б залюбки подивився як змінюються зорі на небі — мало б бути неймовірно яскраве й динамічне видовище. Якщо Койоти би щоночі вибиралися в поля на це шоу, то опис орбіт був би дуже до місця. Може в діалогах і Павлик міг би розкритися і купа сухих фактів стали б прикрасою твору.
Дякую за критику. Справа в тому, що зміни орбіт прокітають вкрай повільно, тому того видовища, на яке ви спрдіваєтеся, Койоти так чи інак не побачили б. А Павлик в кінці розкривається у всій своїй “красі”; по суті, це все, що треба про нього знати.
Найбільше я боявся побачити в коментарях слово “сухо”.
Авторе, я не знаю чи це чисто у мене так. Геть не зрозумів “що зміни орбіт прокітають вкрай повільно”. Я сприйняв так, що за десь пів року ми уже бачимо й Місяць далеченько, й Земля уже не дивиться на своїм полюсом на Киносуру. Цікаво як воно у вас в моделі довго відбувається?
У творі Місяць віддалився на кілька десятків кілометрів. Тобто, різниці ви не помітили б взагалі. А полюси змістилися всього на пів градуса, тобто на ті ж кілька десятків кілометрів.
Тут банально просто: в моделі був обраний такий сценарій, щоб людство вижило )
Бо при бурхливих і швидких змінах, як ви того хочете, це було б неможливо )
Ці всі повільні зміни виглядають видовищно (сподіваюся) лише у такій стислій і сублімованій формі, як оповідання. В комп’ютерній моделі історія героїв оповідання триває більше чотирьох років. А повний цикл нових орбіт там, подекуди, триває століттями.
Там Злодюга, а тут Незнайомець 🙂
Але вкрав він більше. Боюся, що без гігантів, а особливо, без Юпітера буде ой-ой-ой.
Про якого Злодюгу мова, і де це “там”? Можете просвітити? Бо троха не добираю про що йдеться.
Упс, то мала бути відповідь М.С. Мазл про ютубчик.
Там є моє оповідання про чорну діру, що пролітає повз Сонячну систему.
Але то писалося на конкурс Квантова Україна. Ваше — набагато масштабніше і я би із задоволенням почитав його в «довшому метрі»
Ого! Перед написанням я підняв усі мало-мальськи відомі твори про чорні діри й ніде не зустрів аналогічної теми. Та навіть подумати не міг, що хтось із наших вже написав щось в такому дусі. В обов’язковому порядку чекаю посилання на оповідку в Ютьюбі, у приват, після деанонімізації.
“Маса Незнайомця (його так і назвали) приблизно дорівнювала масі Сонця…”
Few moment later
“Та оскільки Незнайомець був масивнішим за Сонце…”
🙂
Оповідання атмосферне, але якось людей і їхніх переживань тут мало. Багато простого переказу того, що відбувається з сонячною системою. Наукову достовірність мені важко оцінити без попереднього моделювання.
Дякую.
1.15 мас Сонця – можна казати і масивніший і приблизно дорівнює.. )
Автор попередньо змоделював усе за вас в комп’ютерній програмі )
З голови взяті лише початкові умови, а далі все розвивається строго згідно законів фізики, як би воно було насправді. Окрім кількох маленьких штрихів, про які читачеві знати необов’язково.
Для маштабів сонця це набагато більше по масі))
Авторе, вітаю!
Як людина, що полюбляє космічну тематику, скажу що з наукової точки зору в загальному все описано дуже вірно. Стосовно реакції людства на такі катастрофічні події… Я би ще додав побудову якогось великого міжнародного корабля-ковчега, якого можна розігнали до значних швидкостей, використавши ефект гравітаційного маневру біля Незнайомця та послати у бік потенційно-придатної для життя планети (а збережене паливо використати для маневрування та гальмування). А також побудову орбітальних космічних поселень та поселень на Марсі чи на якихось карликових планетах, як хоч і дорогий, але досить перспективний спосіб виживання, принаймні для еліти. Щодо дійових осіб оповідання, то вони слабко розкриті, та пасивні (як для літературного твору, хоч в реальному житті могли й справді так поводитись). А взагалі-то цю ідею по-хорошому потрібно було розширити у повноцінний науково-фантастичний роман. Чого і бажаю автору від щирого серця! А на обкладинці тієї книги нехай художники заморочаться й зобразять чорну діру, але без акреційного диску, як вами й було описано! 🙂
Дякую за відгук. Звісно, майже будь-яке оповідання можна перетворити на повість чи роман. І це теж. Але основне, про що хотілося розповісти по цій темі, тут вже є. Ви накинули цікавих ідей, проте мені хотілося змалювати максимально реалістичний кінець світу, з мінімумом фантастики. Сподіваюся, мене зрозуміють.
Вам теж бажаю всього найкращого.
Фантастична складова виглядає більш-менш правдоподібно і доволі деталізовано, але мало показується, багато розказується. Герої через це вийшли картонні. Тут, як на мене, варто або розширювати в більший формат, або якось суттєво редагувати.
Дякую за відгук. Розширювати справді є куди, але це вже не на конкурсі. При написанні одразу постав вибір: надавати об’єму героям або фантастичній складовій. Як бачите, вибір був зроблений на користь другого. Довелося багато розказувати, замість показувати, через ті ж розмірні обмеження, а жертвувати бодай окрайцем фантприпущення не хотілося. Люди людьми, а Незнайомці у нас тут не часто бувають. Намагався виділити ключові людські реакції і дії на цю подію, щоб відповідати вимогам конкурсу. За деяку картонність щиро перепрошую.
Успіхів на конкурсі. Гадаю, у твору є майбутнє.
І вам успіхів, якщо ви учасник.
Ну, по-перше, я абсолютно точно НЕ хотіла б зустрітися з таким Незнайомцем. А по-друге, сім’я є дійсно непоборною силою. Гарне й щире оповідання. Я повірила. Дякую. ❤