6 Серпня, 2025

Ми-к’Ойла

Повернутися до конкурсу: СОЮЗИ І СОЮЗНИКИ

Через Ми-к’Ойлу все й сталося, третім оком клянуся!

Раніше кожен із нас був сам за себе. Билися на арені, коли до смерті, коли інакше, якщо Верхні були добрі. Вб’ють когось – нових бійців привезуть. Отак і Ми-к’Ойла до нас попав. Дивувався спочатку, як і більшість з недорозвинених планет, а потім звик. І почав потихеньку своє робити.

Ця мережа – її нам надали, аби ми між собою лаялися. А чого б іще бійцям треба було – домовлятись, чи що? От і осипали один одного прокльонами. Все не так сумно. За тим, щоб були саме прокльони, а не змови щодо боїв, наприклад, слідкував штучний інтелект.

І от якось надходить нам від Ми-к’Ойли:

–Ви, каб вас копнула крилата двонога їстівна пір’яна істота, розповсюджена на планеті Земля, маю певну корисну думку, малий хижак вас роздери!

Переклад лайки – черговий привід побулькати сміховинним мішечком. Іноді ШІ так перекладає, що хоч спи, хоч марудься, а іноді аж мішечок розривається.

–То що за думка? – спитав Ітільод, один з найстаріших бійців. Його сюди задовго до мене привезли. І після павзи додав швидко:

–П’ятого мацака тобі в копулятивний отвір!

Навіть я знаю, що п’ятий мацак раси Ітільода в жоден відомий купулятивний отвір не пролізе. Тож не дивно, що Ми-к’Ойла з відповіддю не забарився:

–У вушний прохід собі того мацака засунь! А думка, пожирачі відходів життєдіяльності, в мене така: якого статевого органу особини похилого віку ми це терпимо? Вдаримо лихом о поверхню, матері вашій погана хвороба!

Отак ми план втечі й обговорили. Бо ж ШІ – ну що ШІ? Він бачить, що бачить, і чує, що чує. А чує він, най йому мікропроцесори погорять, як ми лаємось. Ну й щось до тієї лайки додаємо, бо ж ніколи так не буває, щоб сама лише лайка. Обов’язково треба щось вточнити, а щось докладніше пояснити, аби супротивнику зрозуміліше стало. Тож якщо план, забодай його кусюча комаха, яка кров’ю харчується, густо пересипати лайкою, вийде гарно.

І вийшло гарно, роздери його мацак! Можна п’ятий, чого б і ні. Ми – бійці, і битися вміємо. Навіть коли охорона озброєна.

А ще виявилося, що деякі з наших, каб їх велика зубата риба вхопила за цицьки, знаються на електроніці, тож електрошокери, які наглядачі вмонтували нам біля життєво важливих органів, перед повстанням вимкнули. Спитаєте, чого ми про це раніше не подумали, укряч його верхова свійська тварина? Та й самі не розуміємо. Це все Ми-к’Ойла. В нього голова велика, хай на неї середнього розміру птах випорожниться. Розумних думок багато.

Що потім? Ми захопили космічний корабель. Кілька кораблів, якщо бути точними. Хто знав координати власних планет – полетіли туди. А ми, космічні вигнанці, вшилися з бійцівського рингу, най там тепер великі ссавці все розриють, і подалися торгувати. І я вам скажу, непоганий прибуток з того маємо. А ще – зі словника галактичних лайок, вдосконалення міжгалактичних перекладацьких програм, парнокопитне середнього розміру їх зжери, і з книги, яка всі ці наші пригоди описує. Там і про мене є, клянуся третім оком!

Якщо щось з цього забажаєте купити – так у нас є! Треба до суперкарго звернутися, чи до капітана. Файний товар, ось побачите!

Хто капітан?

Так Ми-к’Ойла же, мацаком його по волосяному покриттю голови!

Повернутися до конкурсу: СОЮЗИ І СОЮЗНИКИ

Ми-к’Ойла: 27 коментарів

Залишити відповідь