Заголовок

и можна захворіти на туберкульоз лише через переохолодження чи мокрі ноги? Відповідь: НІ.
Неможливо захворіти на туберкульоз просто внаслідок переохолодження. Для будь-якої інфекційної хвороби, включно з «просто застудою», потрібен збудник! Без нього хвороба не виникне! Туберкульоз викликає бацила Коха, або туберкульозна паличка. Тож щоб захворіти на туберкульоз, треба від когось отримати достатню кількість цих паличок.

Чи можна захворіти відразу на туберкульоз кісток? Відповідь: НІ.
Неможливо захворіти на туберкульоз кісток, уникнувши туберкульозу легенів. Туберкульоз легенів (в різних формах) є початковою стадією цієї хвороби.

Паличка Коха поширюється з повітрям і потрапляє в організм при диханні (іноді також з зараженою їжею). Але повітряно-крапельний шлях передачі є майже тотально домінуючим. Паличка не може потрапити в кістки напряму з повітря!

Там, куди паличка потрапила, розвивається первинний туберкульозний процес. Тож туберкульоз кісток обов’язково є наслідком поширення бацил Коха з первинного вогнища (в легенях).

Отже, коли маленька Лариса перемерзла на Водохреща, вона обов’язково вже була хвора на туберкульоз легенів! Ймовірно, Лариса мала т.зв. «первинний туберкульозний комплекс».

Коли паличка Коха потрапляє в легені, навколо неї формується т.зв. горбик, або tuberculum (вогнище особливого запалення). Горбик, запалена лімфатична судина (дотична до горбика) і найближчий лімфовузол і є «первинним комплексом». Це найчастіше ураження у дітей, воно досить маленьке. Якщо у людини міцний імунітет, на цьому все і закінчується. Хвороба зупиняється. У горбику відкладається кальцій, і збудник лишається ув’язненим за міцними стінами. Є дані, що до 80% здорових людей (особливо нещеплених БЦЖ, вакциною проти туберкульозу) мають залишки такого ураження в легенях, але ніколи не хворіють далі. Активне первинне ураження можна запідозрити по реакції Манту, також роблять рентген легенів. Звісно, у 19 столітті цього не було, і «виловити» первинний комплекс було неможливо. Люди переносили його непомітно – можливо, під маскою нездужання, слабкості тощо.

Маленька Лариса до перемерзання вважалася здоровою – тобто вона, ймовірно, теж здолала первинне ураження!

У разі ослаблення, переохолодження, сильного стресу, поганого харчування тощо туберкульозні палички можуть «вийти з в’язниці» (кальцинованого горбика) і поширитися легенями – або й цілим організмом. На нових місцях виникають свіжі горбики, але «здолати» їх організму все важче. Замість кальцинованих горбиків можуть виникати вогнища розпаду – з кровотечами і сильним болем.

Саме це й сталося, коли маленька Лариса (яка, як ми вже з’ясували, мала вогнище туберкульозу в легенях), перемерзла. Бацили вийшли з первинного горбика і поширилися організмом. Можливо, це супроводжувалося і локальним запаленням легенів, яке могло бути недіагностоване (або розцінене, як «застуда» з температурою, кашлем тощо).

Від кого Лариса заразилася? З’ясувати це неможливо. Це міг бути будь-хто з родичів, гостей, прислуги, випадкових людей. Джерелом міг бути й вуличний пил, в який плюнув невідомий хворий. Вдихання такого пилу є досі є фактором передачі туберкульозу.

Коли Лариса заразилася? Це теж невідомо. Але зараження точно сталося до епізоду з промоканням ніг – можливо, навіть за багато років. На жаль, за тодішнього рівня медицини діагностували вже ураження кісток, а не щось більш раннє.

Лариса Косач-Квітка вилікувалася за кордоном від туберкульозу кісток, але потім заразилася від чоловіка туберкульозом легенів? Відповідь: НІ.
Туберкульоз, тим більше, позалегеневий, й досі важко лікувати. Наразі існує кілька ліній терапії – зі все сильнішими антибіотиками, які дозволяють вбити палички туберкульозу в організмі. Але це непросте і тривале лікування. У ряді випадків в організмі все одно лишаються збудники, і хвороба «вилазить» на тлі стресів, холоду, інших хвороб – навіть через багато років.

У 19 столітті антибіотиків не було. Лікування туберкульозу полягало, переважно, у забезпеченні такого ситого і повноцінного способу життя, щоб організм, якщо дуже пощастить, «замурував» збудника і самостійно загоїв всі вогнища розпаду у легенях, кістках чи інших органах. Тож хворі роками якісно харчувалися, дихали теплим повітрям у курортних регіонах. Досить недешеве і умовне «лікування»! При деяких ускладненнях проводилися хірургічні операції, які рятували життя та/або поліпшували його якість (хоча можливості хірургії тоді були обмежені). Але про знищення інфекції в організмі абсолютно НЕ йшлося.

Хворі на туберкульоз люди на все життя лишалися хворими, але могли отримати ремісію (тимчасове або тривале покращення стану). За першої ж нагоди хвороба могла активізуватися, бо засобів знищити палички Коха в організмі не існувало.

Тож Лариса Косач-Квітка хворіла на один і той самий туберкульоз безперервно від зараження (яке сталося у дитинстві) до смерті. Хвороба могла кілька разів затухати і знову поширюватися (зокрема, на кістки, нирки, легені), але це була одна й та сама інфекція, яку вона мала з дитячих років.

Чи могла Лариса Косач-Квітка «дозаразитися» від чоловіка іншим видом туберкульозу, який і вбив її? Відповідь: НІ.
При туберкульозі неможливе «дозараження», коли він уже є. Ця інфекція не пускає інших представників свого роду в організм, де «оселилася». Таке явище називається «нестерильним імунітетом», і на ньому заснований принцип дії вакцини БЦЖ (підсаджування в організм дрібки неагресивного збудника до того, як людина вдихне – а це неодмінно станеться! – агресивну, «дику» паличку. Вакцинована людина стає недоступною для «справжньої» палички Коха, яка «літає» скрізь). Тож «дозаразитися» від чоловіка письменниця ніяк не могла, якщо вже була хвора (і навіть якщо мала ремісію). У її легенях й далі розмножувалися нащадки бацил, які жили у її тілі вже кількадесят років.

Туберкульоз легенів, кісток, нирок та інших органів (у однієї людини) є проявами одного інфекційного процесу, а НЕ різними хворобами. Вони можуть окремо кодуватися у сучасній статистиці, але з точки зору життєвого циклу туберкульозної палички НЕ є чимось окремим.

Туберкульоз – одна з небезпечних і дуже цікавих хвороб, яка й досі є викликом для лікарів та дослідників. В минулому ж вона впливала на життя ще сильніше. Базові знання про такі хвороби допоможуть авторам, які готові писати історичні – та й сучасні – твори. Тож бажаю вам натхнення – і міцної науки навіть у фентезі!