Заголовок

лих сорочок та тягне до столу. За мить вся янгольська сім’я уже у зборі.

— Ну, вмикай! — вигукує сивий бородань.

Гавриїл, підлітаючи від радості, хапає своїми маленькими пухкими рученятами вмикач і тицяє пальцем клавішу “on”.

Враз вся ялинка спалахує яскравими різнобарвними вогнями. Гавриїл плескає у долоні, а на обличчях усіх янголів з’являється посмішка. І тільки-но матір хоче покликати малого до столу, чується тріск.

— Закоротило! Треба вимикати, бо зараз бахне.

В той самий момент вимикач знову тріщить і маленька іскорка відлітає вбік, за межі хмаринки. Вона швидко та впевнено летить на землю. Все янгольське сімейство підбігає до краю повітряної перини та визирає. Мати затуляє долонею очі малюкові, а іскорка летить, летить і приземляється прямісінько на велику червону площу. Пуф і все палає. Будівля, дерева, дорога. Геть усе.