Заголовок

Сніг падав повільно, поступово вкриваючи білим покривалом будинки і дерева.

Хлопчик сидів навпочіпки біля горбика коло пісочниці. У горбик було встромлено збитий з двох дощок дерев’яний хрест з табличкою.

– Що це? – запитав журналіст.

– Могила, – відповів військовий. – Коли ми обстрілювали місто, місцеві ховали трупи просто у дворах.

Військовий другу годину водив гостей з «Великої землі» міськими руїнами. Журналіст, письменник і поетеса дуже хотіли пройтися вулицями того, що раніше називалося містом.

– А що тут робить хлопчик? – письменник позіхнув. Він вирушив «на передноворічну екскурсію» за компанію, і вже добряче втомився.

– Мабуть, там поховано його матір, – військовий знизав плечима.

– Де ж його батько? – поетеса короткозоро примружилася, розглядаючи дитину.

– Воює на боці укрів, – пирснув письменник.

Вони підійшли ближче до хлопця.

– Доброго дня, – поетеса торкнулася плеча дитини.

Хлопчик здригнувся і підняв погляд. Очі в нього були ясні, блакитні.

– Ось візьми, – поетеса розкрила сумочку і дістала два великих соковитих яблука. – Це тобі…

Хлопчик ковзнув поглядом по обличчях чотирьох дорослих. Зупинив погляд на військовому.

– Бери, поки дають, – поквапив журналіст.

Хлопчик підвівся, повернувся до дорослих. Його потрісканих губ торкнулася ледь помітна посмішка. І він – неголосно, але виразно, – сказав:

– Російський військовий корабель, йди на…

Журналіст скривився, письменник вирячив очі, поетеса відсахнулася. Військовий пальцями, що тремтіли від сказу, почав розстібати кобуру. Але вистрілити не встиг.

Повітря навколо хлопця засвітилося, закрутилося з дикою силою. Завірюха обхопила четвірку дорослих, і, закручуючись спіраллю, потягла вгору, – вище дахів будинків, вершин дерев, до самих сизих хмар, – а потім потужним помахом відкинула геть, назад, на землю.

Хлопчик стояв у самісінькому центрі вихору, але вітер лише трохи ворушив його русяве волосся.

– Дякую, матусю, – ледве чутно прошепотіли губи. – З новим роком!

Він дістав з кишені куртки складений вчетверо аркуш паперу і поклав на могильний горбик. Не обертаючись, пішов з порожнього двору.

Завірюха опустилася з неба. Невидимими холодними пальцями розгорнула аркуш.

На папері було намальовано ялинку, прибрану іграшками і гірляндами. Мама і тато тримали за руки веселого усміхненого хлопчика.

Завірюха зронила аркуш, заплакала, заголосила, завила і рвонулася в далечінь – у безкраї степи за містом, де зійшлися у смертельному поєдинку сили Добра і Зла.

Повернутися до конкурсу: 365 новорічних слів. Версія 2022
Навігація записівПопередній запис
НАЗАД
ГоловкоНаступний запис
НАСТУПН.
Розвідник
Падав новорічний сніг: 3 коментаря
IrynaR :
23 Грудня, 2022 о 0:07
Дякую!

0
Увійдіть, щоб відповісти
Закохана :
19 Грудня, 2022 о 23:51
Зачепило глибоко! Дякую, авторе!

0
Увійдіть, щоб відповісти
Helga :
18 Грудня, 2022 о 22:07
Дякую, Авторе!
Коли почала читати, згадалася така могила в Бучі. Але у творі йдеться, певно, про Маріуполь.
Історія про те, що українець – це з дитинства.
Успіхів на конкурсі!

0
Увійдіть, щоб відповісти
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.

Навігація записівПопередній запис
НАЗАД
ГоловкоНаступний запис
НАСТУПН.
Розвідник
КОНКУРСИ у 2022р.
Січень
Лютий
Березень
ОПОВІДАННЯ – Обрії 2050
Квітень
Травень
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Червень
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Липень
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Серпень
МІНІАТЮРИ – ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Вересень
ПОВІСТІ – САМОСУД
Жовтень
ОПОВІДАННЯ – ФАНТ. ДЕТЕКТИВ
ПОВІСТІ- ФІНАЛ (журі)
Листопад
ОПОВІДАННЯ – ФАНТ. ДЕТЕКТИВ
ПОВІСТІ- ФІНАЛ (журі)
Вийти за межі – конкурс фантастичних повістей
ЗАВЕРШЕНО!
Грудень
МІНІАТЮРИ – НОВОРІЧНИЙ
ФІНАЛ
Тут ви можете придбати нові (і оновлені старі) книги від ТО ЛІТавиця!
Замовити
Подаруй бібліотеці книжку
Придбати книги ЛІТавиці в Португалії та Европі
ОСТАННІ КОМЕНТАРІ
Little_lady_Sunnybug до Від Миколки з Миколаєва
Втеча від апатії до Феєрверк
Tarasivna до Новорічна дупа
Tarasivna до Звичайні дива
Автор твору до Місячний заєць
Автор твору до Переноска
Автор твору до Переноска
Автор твору до Переноска
Автор твору до Переноска
Автор твору до Епізод у лікарняній палаті
Втеча від апатії до Переноска
Наші друзі: