Заголовок

– Зафіксовано противника. Вихід на бойові позиції за тридцять галактичних хвилин.

Пілот-механік Джокер, учасник місії до закинутого космічного міста, всміхнувся.

– Тридцять? Можна два реактори нуль-простору відкалібрувати! … Ну добре, один – але ідеально!

Жартувати перед навалою найжорстокішого в Галактиці ворога, практично без надії залишитися живим, міг лише Джокер.

«Задача – полагодити механізм (на екрані висвітився файл зі схемою і розшифровкою тексту інструкції), якщо пощастить. Якщо дуже пощастить – дочекатися супротивника і вистрілити зі зброї, яка донедавна вважалася космічною легендою» – згадалися слова капітана.

План полетів шкереберть,  коли радар катера сповістив, що перші загони з Забутої Туманності от-от вийдуть на вогневий рубіж.

Будь-хто в цій ситуації розвернувся і полетів би геть.

Будь-хто, крім Джокера.

Мовчки молячись усім прихильним силам безмежного космосу, хлопець продовжував копирсатися в механізмі.

– Знайти, полагодити, дочекатися, вистрелити. Жодних проблем. А тепер, коли найважче, себто очікування, прибрано – все стає набагато простіше!

Стиха клацнуло.

– Так. Якщо науковий сектор не наплутав у розшифровці, ця штука має активуватися… – пальці пірнули вниз, – … отак.

Загуділо. Під підлогою ніби зрушилося щось величезне.

Уламок зниклої цивілізації ожив, відновлюючись і змінюючись.

– До виходу супротивника на вогневі позиції – п’ять галактичних хвилин, – безпристрасно повідомив радар.

– Час розгортання системи «Янгол-Охоронець» – вісім галактичних хвилин, – несподівано озвався витвір чужої цивілізації цілком зрозумілою інтерлінгвою.

Джокер зітхнув і випростався.

– Що ж. Тепер точно можна сказати – я зробив усе, що міг. Ех, цигарку б…

У відповідь озвався його наручний гаджет, проспівавши кілька тактів дитячої новорічної пісеньки.

– Північ за галактичним часом! Щасливого Різдва!

– Оце так! Святковий феєрверк буде незабутнім, – стенув плечима пілот-механік.

Аж раптом голо-інтерфейс щойно полагодженого механізму блимнув яскраво-червоним.

– Зафіксовано противника. Застосовую код «Архангел». Вихід на робочу потужність – три… два… один… виконано. Ціль захоплено. Наказ стріляти?

– Підтверджую, – голос хлопця без жодної емоції був схожим на штучний інтелект.

Яскравий спалах в ілюмінаторі.

– Загрозу знищено. Щасливого Різдва, пілоте Джокер, – відгукнувся механізм. Блимнувши ще раз, інтерфейс зник.

– Щасливого Різдва, – прошепотів механік у відповідь.

В ілюмінаторі, на відстані прямого залпу лазерних гармат, розліталися дрібні уламки того, що мить назад було космічним флотом найстрашніших загарбників Всесвіту.