Заголовок

Вітаю, авторе!

Дуже незле, дуже. Написано жваво, відтиски з різних суспільних шарів зроблені точно. Є дрібні зауваги по техніці, але то не критично. Власне, для себе знайшов три великих мінуси.

1. Дуже мало емоцій, особливо на початку, коли ГГ дізнається про смерть коханої. Надто сухо. Ані запахів не згадав, ані яка в неї гладенька шкіра, як волосся протікало крізь пальці, смак поцілунку, тощо. Тим більше, далі в тексті сказано, що він із нею усе ж таки обіймалися. Сумніваюся, що там і до поцілунків не дійшло 🙂 Злодії те саме – помер від страху – добре. А міг би обпудитися, приміром, перед тим, як померти 🙂 це б виглядало ефектніше – особливо коли він так прагнув бути хазяїном життя, а помер, вірніше, подох як останній алкаш – бухий, засцяний і під забором.

2. Дівчині на момент смерті – 14. ГГ каже, що запав на неї три роки тому. Тобто, її було одинадцять. Мені здається, чи надто цей момент відгонить педофілією? 😉 не подумайте, я не так, щоб високий мораліст в цьому питанні, сам у 17 зустрічався з дівчиною 13 років 🙂 але, як на мене, 11 усе таки трохи замало. Тим більше, що нічого не заважало зробити її 16 річною на момент подій.
3. ГГ погоджується допомогти бандюкам. Ок. Читач одразу здогадується, що то ті самі, що вбили дівчину. Однак він на повному серйозі за 500 баксів іде і фактично зраджує своє кохання. Добре б, аби він погодився, щоб потрапити до будинку і помститися, а так – нелогічно. Тим більше, коли ви показуєте його надто правильним. Тоді просто відмовив би, та й потому.

Успіхів та наснаги!