Заголовок

— Мама, мамо, дивись, яку косу мені заплела тітка Іві! — бігло до мене моє аметистооке дівча. Та не добігла — її підхопив на руки Доріан.

— Татку не лоскоти, — засміялась Найра.

— Ти як себе почуваєш? — запитала сестра, гладячи мій округлий живіт.

— Чудово, — посміхнулась, дивлячись як Доріан грається з донькою.

— Життя дуже змінилось після того, як ти з чоловіком стали Верховними.

— Я не хочу, щоб смертні відчували якусь різницю між нами та вважали богами.  Тим паче, що людство відстояло своє право жити, і тепер кожне новонароджене дитя матиме Дар.

— І все це завдяки Доріану, — прошепотіла Іві, щоб Верховний не почув її (хоча він все одно чув — якщо не нашу розмову, то наші думки).