Заголовок

Андрій був радий вибратися з машини, хоча уявлення не мав, як зачинятиме іржаві ворота, які так важко далися відчинити його батькові. “Сітроен” швидко завівся і наквапливо розташувався на подвір’ї, де вже давно не ступала нога господаря. Юнак потягнув на себе стулку воріт — і вона на диво подалася, хай і залишаючи півокруглий слід на мокрій землі.

Сутеніло. Попереду червоним