27 Серпня, 2022

Заголовок

Від

Ти належиш собі
Повернутися до конкурсу: ПРАДАВНЯ ВІЙНА, ДЕ МИ ПЕРЕМОЖЕМО
Текст оповідання видалено на прохання Автора

Повернутися до конкурсу: ПРАДАВНЯ ВІЙНА, ДЕ МИ ПЕРЕМОЖЕМО
Навігація записівПопередній запис
НАЗАД
Сила матеріНаступний запис
НАСТУПН.
ДІАФІЛЬМ
Ти належиш собі: 28 коментарів
Мавка :
11 Серпня, 2022 о 23:10
Вітаю, Авторе!
В мене склалося враження, що ви задумку адаптували до теми, бо Україна в сюжеті не відіграє жодної ролі. Просто якась там країна з тотальним контролем з типової антиутопії про тотальний контроль. Хоча задум мені здався цікавим і форма оригінальна, але оповідання не склалося, радше читається як зав’язка на великий пригодницький роман

1
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
12 Серпня, 2022 о 7:44
Вітаю, Мавко!
Дякую за хороші слова. Вам здається, що адаптував? В оповіданні крім України немає нічого. Роман писати, мабуть, не буду (дякую за пораду). І “так”, я не хочу, щоб Україна стала типовою країною з тотальним контролем.
Дякую за відгук!

0
Увійдіть, щоб відповісти
Чик :
9 Серпня, 2022 о 13:44
Вітаю.
Подача тексту мені імпонує. І діалоги хороші.
Навколо одні шпійони ))) один Аскет порядний!!
Герої живі – вдались. От конфлікту мені бракнуло. Кульмінації не вистарчило. Десь би підгострити текст, а то дуже пласко вийшло. Біжу по тексту… а тут… бац і коментарі…
Сподобалось!!

1
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
9 Серпня, 2022 о 14:36
Доброго дня!
Дякую за хороші слова!
Конфлікт тут тотальний. З неконфліктним (до речі) Аскетом. Для мене кульмінація, злам – в сцені з Бороданем.
Підгострити текст… мабуть, можна було б. Але ж ніби все сказано. Хоча можна б було. Якби якийсь режисер захотів зняти це кіно, то для нього додав би гостроти (знаєте, ці кіношники такі…) Якби знімав сам –
нічого не додавав би
“Пласко” – я б сказав сухо.
Ну і останньою сценою історія завершена. Відома доля всіх героїв. Далі – їх буденне життя, бо драматургія вичерпана. Тільки коментарі лишились
Бажаю вам всього найкращого

0
Увійдіть, щоб відповісти
Чик :
9 Серпня, 2022 о 14:53
От якраз епізод з Бороданем (це моя суб’єктивна думка!) видається найслабшим місцем.
Епізод наївний.
Бородань поводиться неприродно. Його фрази не викликають довіри (у читача).
На мій погляд (повторюсь – суб’єктивний) цей діалог вимагає суттєвого доопрацювання. Бесіду з Бороданем потрібно розвинути (не в плані збільшення тексту, а наповненні змістом). Показати сумніви Аскета. Саме тут розкривається персонаж. А у Вас ця сцена змазана. Не видно внутрішнього перелому Аскета.
Натхнення Вам та наснаги.

0
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
9 Серпня, 2022 о 15:21
Бородань поводиться неприродньо? Не сказав би. Він місяць спостерігав за Аскетом. А тут трапилась нагода з ним поговорити. І дізнатись про все, що цікавить. Тут Бороданя спроваджують і – все закінчиться: він нічого не узнає. Тому пробує вкрасти мобілу. Все логічно. А от у Аскета немає ніяких сумнівів протягом сцени.
Перелом відбувається у Аскета ПІСЛЯ цієї зустрічі: він виїжджає з України.
Вам також бажаю всіляких гараздів

0
Увійдіть, щоб відповісти
Чик :
9 Серпня, 2022 о 15:39
о і ще забув.
Нелогічно виглядає покупка телевізора, людиною котра не користується гарнітурою. Аскет не складає враження поціновувача серіалів)))))

0
Автор твору :
9 Серпня, 2022 о 17:12
Телевізор – це всього лише великий екран, ще один монітор. Частину інформації з компа можна виводити туди для зручності.

0
Яскр :
8 Серпня, 2022 о 0:31
Мені дуже сподобався стиль оформлення!

1
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
8 Серпня, 2022 о 8:26
Дякую! Пошук форми – три чверті роботи. Мабуть, цю – лаконічну – буду доводити до ладу. Сьогодні – не до розлогих епітетів і порівнянь на абзац.

0
Увійдіть, щоб відповісти
Лідія :
1 Серпня, 2022 о 0:54
Доки в кінці не прочитала “Україна” взагалі було незрозуміло, чому в конкурсі про Україну пишуть про побут росіян. Мені абсолютно не сприймається варіант тотального контролю, антиутопії для українців. Ми занадто свободолюбива нація, щоб таке допустити. На відміну від рабської свідомості наших сусідів.

3
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
1 Серпня, 2022 о 9:36
1. “…чому… пишуть про побут росіян”. Лідіє, де я пишу про побут росіян?
2. Мені також не подобається тотальний державний контроль. Українці свободолюбиві – в цьому я з вами згоден. З усіх свобод сьогодні найкраще реалізується майже безконтрольна свобода збагачення
можновладців: влада – гроші – влада1 – гроші1 – влада2 – гроші2 – … До сьогодні надто свободолюбиві українці цю схему не здамали. Два Майдани не зламали. Чи зламають після війни? Я цього хочу (сподіваюсь і ви). Ймовірність зламу велика? На мою думку, низька. Тому я написала цю історію… Повертаючись до оповідання: свободолюбивий Аскет виїхав з України тотального контролю коли зрозумів, що він на фізичному рівні не прийнятний для оточення.

0
Увійдіть, щоб відповісти
Лідія :
1 Серпня, 2022 о 21:07
Ні, ви писали про побут українців. Але так як у мене в голові подібна атмосфера неможлива в Україні, то сприймалось саме як побут росіян. Бо саме у них тотальний контроль, слідкування, заборони і т.д. У нас такого точно нема. Мені не віриться, що українці здатні віддати свободу за безпеку.

2
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
1 Серпня, 2022 о 22:17
У нас нема, на щастя… Українці – різні. Хтось за свободу помре, хтось виїде (як Аскет), а комусь потрібна не свобода, а рашка. Якою буде перемога – не відомо. Після перемоги з’явиться кілька аттракторів (зон тяжіння майбутнього). Тотальний контроль (як в моєму оповіданні) – один з них. Паскудний, як на мене. Однак, не будемо про сумне: цей аттрактор не самий ймовірний. Але обговорювати всі-різні варіанти – важливо. Фантастика дозволяє створити для цього яскравий емоційний фон. Он мене хтось в рашисти записав Я не буду заперечувати, якщо такою ціною країна зможе уникнути тої пастки: “Он та гадина пропагує тоталітаризм, а ми його уникнемо, бо зробимо так і так. Хай не каркає”

1
Увійдіть, щоб відповісти
Iva :
27 Липня, 2022 о 22:19
Загалом нічого не ясно: який це світ? який герой? що то за “сіра економіка”? кому друзі Аскета постійно дзвонять, щоб його здати? що ж він такого накоїв, що його посадили?
В тексті лише натяки на якийсь тотальний контроль. Але по факту конфлікту не відчувається. Навіть сам герой каже, що “Закони нас не надто обмежують.”
Якщо коротко – склалося враження, що чувак після тюрми просто знудився тому і переїхав.
Бажаю автору натхнення і творчого розвитку, але конкретно це оповідання мені не сподобалося.

1
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
27 Липня, 2022 о 23:04
Дякую за відгук.
1. Який світ? – Україна після перемоги (написано). Герой – українець (зрозуміло з тексту). “Сіра економіка” – термін офіційний, я його не
придумала. Це та, яка поза державою (державами): нею (ними) не контролюється, податки не платить і має більше ризиків (якщо коротко). Сіра економіка не завжди кримінальна.
2. Друзі Аскета телефонують в Службу Безпеки, яка контролює суспільство. Я сподіваюсь, читачі це розуміють.
3. За що Аскета посадили див. п.2 оповідання (не буду повторювати).
4. Пишете “…натяки на тотальний контроль”. Утонюю: не натяки, а опис. Досить детальний.
5. Пишете, що конфлікт не відчувається. Мені на це немає що сказати. Ну, вами не відчувається. Нічого не зробиш.
6. У вас склалося враження “…що чувак після тюрми просто занудився тому і переїхав”. І знову ваше враження мені нічим розвіяти. Хай буде так.
7. Оповідання не сподобалось – то звичайна справа. У мене таке часто буває. Сподіваюсь, трапляються такі, що вам до вподоби.
8. Дякую за побажання. І вам бажаю – всього хорошого.

0
Увійдіть, щоб відповісти
Iva :
28 Липня, 2022 о 12:25
“Який світ? – Україна після перемоги (написано). Герой – українець (зрозуміло з тексту)…”
На жаль це дуже мала характеристика. Я українка, ви українка – але це абсолютно не характеризує нас як особистостей. Навіть якщо додати, що хтось з нас в “сірій екрноміці” крутиться – це теж особливо не характеризує. Тому герої в оповіданні здаються пласкими і не цікавими. Принаймні мені. Але ваше право залишати їх такими як ви хочете

0
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
28 Липня, 2022 о 15:07
“…дуже мала характеристика” – Я написала коротке оповідання, не роман.
Аскет. На початку кохає Дівчину. І до того кохав принаймні 2 роки в тюрмі. Наприкінці йому байдуже як вона живе. Однак він з нею розмовляє і навіть дає слушну пораду.
Дівчина. Аскета ніколи не любила. На початку вона Аскета проганяє. Наприкінці хоче жити з ним, бо так їй краще (егоїстка). Весь час співпрацює зі Службою Безпеки.
Друг. Незмінний в оповіданні: працює на Службу Безпеки. Друг, який продався (за 2 роки відсутності Аскета).
Бородань – випадковий перехожий, який дистанційно діагностує інакшість Аскета.
Служба Безпеки. Їй не вдається завербувати Аскета навіть в тюрмі. Маніпулює всим його оточенням, щоб Аскета принаймні контролювати.
Час. Аскет після розриву з коханою і другом принаймні місяць живе за місцем прописки і офіційно працює в
Україні. Відкрито, не ховаючись. Очевидно, що крім офіційної роботи він ще працює в сірій економіці.
Пласкі герої? Ну, ви їх такими побачили. Нецікаві? Не читайте. Ваше право

0
Увійдіть, щоб відповісти
Iva :
28 Липня, 2022 о 15:59
А як вам такий варіант сценарію. Аскет крутиться в “сірій економіці” і співпрацює з росіянами експотуючи в росію запчастини, яких їм там не вистачає через санкції (оскільки в оповіданні не вказано конкретно за що його посадили – це можливо). Його друг дізнавшись про це, та сам здає його сбу виключно з патріотичних почуттів. Його “кохана” зневажає його за це бо її батьки загинули в драмтеатрі в Маріуполі. І добровільно співпрацює з сбу, щоб викрити його ланцюжки постачання.
Аскет, розуміючи, що всі його близькі через його діяльність відвернулися від нього і що всі давно не хочуть існування сірої економіки і бандитизму, тікає з України в Австралію, де легалізована проституція і стає онлайн-сутенером під прикриттям програміста))

0
Автор твору :
28 Липня, 2022 о 16:11
Дякую за варіант. Однак, мене не цікавить герой, який співпрацює з росією (зрадник). Кримінал також не цікавить.
Залишаю цей сюжет вам

0
Iva :
28 Липня, 2022 о 16:39
Не можу – це ваш сюжет. Я тільки дофантазувала минуле і мотивації героїв, яких в оповіданні немає.

0
Автор твору :
28 Липня, 2022 о 17:05
Пишіть приквел. І сиквел до купи Ще час є. Надішліть посилку, може, прочитаю

0
tinaswit :
27 Липня, 2022 о 17:39
Вітаю! Телеграфний стиль речень додає оповіді динамічності, це враження посилює і використання дієслів у теперішньому часі (до речі, декілька разів у вас траплялися дієслова в минулому, приміром “…лунає дзвінок з браслету. Він спохмурнів:”, бажано узгодити всі у теперішньому). Ех, я думала, Перемога буде в усьому – і на фронті, і в економіці, сумне майбутнє автор змалював ) Але ж на це і конкурс – твори на будь-який смак, і для оптимістів, і для реалістів. Удачі на конкурсі!

1
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
27 Липня, 2022 о 21:09
Дякую за відгук!
Дієслова в різних часах я бачила. Дякую, що і ви це помітили. Подумаю, чи варто їх узгоджувати. Подумаю.
Для перемоги на фронті – багато хороших передумов (слава ЗСУ і помічникам!) Для перемоги в економіці – немає НІЯКИХ передумов, на превеликий жаль. Сподіваюсь, що “поки немає” і вони з’являться.
Сумне майбутнє малюється і для того, щоб туди не потрапити. Це рідко зупиняє поступ суспільства. Однак…
Дякую за побажання удачі! Вам також зичу всіляких гараздів

0
Увійдіть, щоб відповісти
Фантом :
27 Липня, 2022 о 13:23
Вітаю, авторе!

Враження доволі неоднозначні. Ідея суспільства тоталітарного контролю в Україні навряд знайде багато прихильників. Тож тут однозначний мінус. Образ Аскета сподобався, і характер, і правильні речі, які він озвучує. Особливий респект за реальну економіку та її імітацію
Не дуже сподобався стиль подачі – через суцільний діалог виходить надто сухо. Не видно світу навколо ГГ.
Конфлікт в оповіданні ніби і є, ГГ його вирішує, але без особливих зусиль. Ну, тобто – він має гроші, він виїжджає з країни. Фактичних складнощів у досягненні мети – немає. От якби він намагався зламати систему зсередини, не вийшло, емігрував з останніх сил та засобів і тепер длубає її ззовні – це було б значно цікавіше.

Успіхів та наснаги!

1
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
27 Липня, 2022 о 14:20
Дякую за відгук! І дякую за позитив у ньому!
Ваша цитата: “Ідея суспільства тоталітарного контролю в Україні навряд знайде багато прихильників. Тож тут однозначний мінус”. Мінус мені? Моєму оповіданню? Фантом, так розумію, що Орвеллу за “1984” ви також вліпили б мінус? (Це іронія). Я – не прихильниця тоталітарізму. Однак, розчарую вас: в Україні багато кому він до вподоби. Тому таке оповідання я і написала.
Конфлікти у ГГ з усіма. Зусилля, з якими вони долаються – не показані. І це не значить, що їх не було. Через ці конфлікти показано все суспільство, вся Україна. Мені того досить.
Чи можна було б малювати тут яскраві картинки, дії “…з останніх сил”, щоб було “цікавіше”? Можна. Я так також умію. Однак, так писати не завжди доречно. Не мій стиль. Принаймні в цьому оповіданні.
Пишете “виходить надто сухо”. Так. Діагноз можна сказати тихо і спокійно, а можна емоційно прокричати. Обклавши гіперболами, кольорами і матюками. Можна. Не цього разу.
Вам також бажаю всіляких гараздів! (Без іронії).

1
Увійдіть, щоб відповісти
Фантом :
27 Липня, 2022 о 15:18
Мінус оповіданню в моєму сприйнятті. Безперечно, комусь сподобається. Порівняння з Орвелом, як на мене, не дуже доречне – в нього, все ж таки, вигадані країни. У вас прямо названа Україна. Можливо, якби не назвали прямо, то і сприймалося б інакше. Погоджуся, що декому із наших співвітчизників хочеться жити в такому світі, та я – точно проти такого. Власне, я описав свої враження від оповідання, які вкрай суб’єктивні. Тож, можете не звертати уваги на моє бурмотіння

0
Увійдіть, щоб відповісти
Автор твору :
27 Липня, 2022 о 20:48
Дякую за відповідь!
Насправді ваші поради слушні. Для напруги краще, коли герой долає перешкоди з останніх сил. Ця голлівудська абетка – правильна і працює в 95% випадків.
І я вдячна вам за суб’єктивність думок