Заголовок

Я був викладачем літератури в коледжі, але моя дисертація була присвячена особливостям мови ранішнього середньовіччя, а точніше, пісням трубадурів Окситанії, тоді ще незалежної держави, багатої та красивої до того часу, коли зграя голодних і неписьменних французів з півночі, замучені заздрістю, знищили її мову, суспільний лад, знищили виноградники й поля, хитрістю затягли у пастку її правителів, для яких обіцяне слово, навіть слово ворога, було священним.

У Окситанії людина будь-якої національності, віросповідання і походження, будь то впевнений католик чи єврей, могли займати досить високу посаду. Цінувалися якості, що не залежали від кольору шкіри, форми носа і особистих уявлень про Божество-покровителя. Багата держава, де народжувалася справжня культура, музика, вірші, живопис …