11 Лютого, 2022

Заголовок

Від

“Я плавала пароплавами по цей і по той бік Дарданел, мені відомі голоси чайок і викрики матросів усіма говірками Чорного і Середземного морів, мене гойдали на своїх вузеньких рейках залізниці усіх імперій Європи, і я втомилася, підупала на силах, і мене доймає стара, задавнена, болісна недуга, льодяний хрест, який я несу у себе на плечах, але він тане, тане, тане, поступово зменшуючи свою вагу, однак коли він розтане зовсім – розтану і я, ніщо не притискатиме мене до землі, і я метеликом випурхну у вікно.