Заголовок

Цього вечора в кожній оселі панувала чарівна атмосфера, просякнута запахом мандарин та хвої.

   Втім Олесеві ця атмосфера ніяк не додавала настрою. Він майже не сумнівався, що сьогодні не отримає такого бажаного для нього подарунка. Найбільш за все він мріяв про собаку. Та його батькам було байдуже до його бажань. Точнісінько так само, як і зараз. Тато із мамою зовсім не звертали уваги на сина і тицяли пальцями в екран телефона, вітаючи всіх з наступаючим Новим роком.

   Олесь від нудьги розглядав прикраси на ялинці. Раптом він помітив як одна з них поворухнулась і засяяла. Хлопчик пильніше придивився і побачив своє відображення в кульці. Несподівано віддзеркалення зникло і хлопчик опинився у якійсь дивній будівлі кулястої форми. На чудернацькій люстрі округлої форми висвічувася напис《Подарунки для душі》.

   Олесь так зрадів, що зможе тут знайти подарунок, про який давно мріяв. Але, крім планшетів, роботів, приставок та конструкторів, нічого не знайшов. Розчарований та знесилений, хлопчик всівся на диван і заснув.