Заголовок

Пляшка із акційним вином рвонула не гірше за ігристе. Навіть краще! Коркотяг стартував, немов ракета-носій і, зрикошетивши від стелі, упав на підлогу неподалік. А з горла виповз білий дим, потягнувшись до мене. Першим відрухом було втекти, але куди ж ти дінешся зі своєї хати в передноворіччя?

Я завмерла, отетріло спостерігаючи, як дим, оповивши мою шию, переповз на ліве плече. “Ну-ну!” – подумалося так само, як на корпоративі, коли начальник підкотив, не соромлячись. Вдихнула-видихнула, а тим часом димок матеріалізувався прямо-таки в пітона, який упав тягарем на плечі.

– С-с-звільни мене, – просичав плазун, – баж-ж-жання виконаю.

– По-перше, порядні джини три виконують. А по-друге, ти вже вибрався із пляшки. Повзи під три чорти!

В Новоріччя хотілося одного дива — щоби Максим із фронту з’явився на порозі. Але ніт! Утретє святкую без нього. Зате й без триколора над адмінустановою за вікном.

– Ні, – видихнула холоднокровна зараза на вухо, а потім витягнулася, щоби подивитися мені в очі. – Пляш-ш-шка — не неволя. Ти повинна с-с-звільнити мене…

– Я? Повинна? Я вже навіть звіт податковій не повинна, відчепися!

Ривком скинувши лускатого на підлогу, я здивувалася власному зухвальству. І озброїлася тацею, на якій раніше стояла пляшка.

– Я здійс-с-сню найзаповітніш-ш-ше, – нашіптував хитрий рептилоїд із шанобливої відстані.

– Ну-ну, спокушай, – погодилася я на гру, тримаючи тацю напоготові.

– Про ш-ш-чо ти мрієш-ш-ш? – змій мирно згорнувся неподалік.

– А тобі що з того?

– С-с-свобода.

– А зараз тобі неволя?

– Мені тут тіс-с-сно.

– Кишка тонка в тебе таке виконати, – зітхнула я.

Але хотілося поговорити. Хоч із кимось. Хто не втомився від війни. Кому це все не здається фарсом.

– А ти с-с-спробуй, – благальний погляд зупинився прямо переді мною.

І я здалася. Сльози душили, але перш ніж накрило, випалила:

– Перемоги хочу! Чоловіка вдома! Нормальний Новий рік! І… не боятися!

Не рахувала. Видала залпом. І пошепки додала:

– Якщо ти це можеш, будь вільним.

Змій уклонився, моргнув, шугонув у кватирку — і надворі гримнуло. Я кинулася на балкон і побачила два величезні крила, які затуляли півнеба. У пащі ящера спалахнуло — і звільнений мною полинув на схід.

Я видихнула і повернулася до кімнати. Це треба відсвяткувати. Нарешті іхтамнетів чекає гідний салют.

– З Новим роком, гниди!