Заголовок

Інклюзія – це можливість для людей, що “не такі, як усі”, бути включеними у життя суспільства.

Майже завжди існує велике суспільство – і відносно мала група, що співіснує з ним (або всередині нього!), але не може скористатися всіма його можливостями. Таких інакших – багато, і їхній список не обмежується людьми із хворобами чи травмами (хоча вони й складають вагому його частку). Якою є їхня взаємодія з “усіма”? Чи щасливі вони? Чи можуть вільно обирати свій шлях – і реалізувати той вибір? Мати рівні з усіма права – і змогу їх втілити? Чи захищені вони так само, як більшість? Через такі питання суспільство може розколотися, чи поглинути групи “інакших”, чи ігнорувати їх, чи навіть, на жаль, знищувати. Або ж може поступово перебудуватися саме.

Облаштовувати світ так, щоб у ньому було зручно усім. Навчатися назв, слів та поведінки, що не принижують чужої гідності. Винаходити технології, які включать в активне життя всіх людей з усіма потребами. А головне, змінити своє ставлення до них. Бачити поруч не хворобу чи окрему рису, яка комусь може не подобатися – а людину. Відповідальність за це лежить на кожному суспільстві.