Заголовок

Вітаю! 🙂
Насправді Джейн мала бути частиною уяви самого Гідеона від самого початку, саме тому вона не змогла взяти свою руку, саме тому не допомагала йому відбиватись від бджіл та через це її не побачила Абріль. Я вже зрозуміла проблеми моєї подачі, які мені б хотілося скорегувати. Наприклад, прибрати на початку тексту думки від її особи. Так, це справді було необачно, хоча, можливо, тоді я думала таким фокусом ввести читача в оману. Ніби вона не привид, а одна з живих героїнь твору 😀 І мені хотілося б додати більше рефлексій через те, що Гідеон зрозумів, що він вигадав собі привида своєї сестри від самотності. Але я вже впиралась в ліміти твору, тому кінець, як на мене, вийшов дуже швидким. Якби мене не обмежували 60 тисяч знаків, я б зробила більше драми. Хоча б пояснила, чому рука Джейн в нього, а лист залишився у Вулику.
Щиро дякую за коментар! Справді радію, що вам сподобалось 🙂