Заголовок
ЛІТавиця
Творче об\’єднання
ПРО ПРОЕКТКНИЖКОВА ПОЛИЦЯКОНКУРСИОСВІТНІЙ
БЛОГФОРУМНОВИНИ
Що почитати1 Жовтня, 2021Де живуть дракони
Цим оглядом ми розпочинаємо спільний проєкт з Державною бібліотекою України для юнацтва. Часто буває так, що нам сподобалась якась книжка чи серія, а вона вже закінчилась – або довго чекати на переклад наступної частини. Буває таке? І тоді ми шукаємо книжки, котрі схожі на нашу улюблену. Але ж книжок багато! Як бути впевненим в тому, що нова книжка теж сподобається? В таких оглядах ми будемо намагатись підбирати якісь спільні ознаки і наводити кілька книжок з такими ознаками.
І почнемо ми з драконів. Хоча історій про драконів дуже багато, ми вирішили для початку зупинитись на двох десятках.
Отже, дракони! Вони різні. То вони – символ Диявола, то – захисники світів, гігантські та зовсім маленькі, живі та механічні створіння, магічні та просто сильні, розумні – чи дикі і некеровані. Але дракони завжди залишаються значною силою у світі фентезі.
Тримайте топ-20 найвідоміших і найцікавіших драконів фентезі та її околотку! Дракони у топі розміщені не за популярністю, силою чи якимись іншими ознаками. Всі вони однаково драконисті! Тож, сподіваюсь, любителі крилатих і вогнедишних зможуть знайти собі нових улюбленців.
Ґлаурунґ, найперший із урулоків. Перший з вогнедишних драконів, проте ще був безкрилим. Він сам і його діти не вміли літати. Першим крилатим драконом (і драконом з найсильнішим полум’ям) був Анкалаґон Чорний. Обидва дракони родом з «Сильмариліона» Дж.Р.Р.Толікіна. Українською книжку було випущено видавництвом «Астролябія» в 2008 (ISBN: 978-966-8657-24-5) та 2014 роках (ISBN: 978-617-664-034-9).
Смауг (Смоґ) – дракон, що оберігає власні скарби у «Гоббіті» Дж.Р.Р.Толкіна. Вогнедишний та летючий, він знищив гномське королівство Еребор. Вбитий Бардом під час нападу на Есгаратор. Згадується у «Гобіт, або Туди і звідти». Існує багато видань українською (роки видань: 1985, 1992, 2002, 2007, 2011, 2012), найновіше видано «Астролябією» в 2021 році (ISBN: 978-617-664-189-6) з ілюстраціями Алана Лі.
Меланхтон, він же «7332». Механічний дракон з роману Майкла Свонвіка «Дочка залізного дракона». Українською не перекладалось (#видайтеукраїнською), російською видано в 2015 році видавництвом «Азбука» у складі збірки «Хроники железных драконов» (ISBN: 978-5-389-08947-1).
Український залізопуз (Ukrainian Ironbelly) найбільший з усіх драконів у чаклунському світі Джоан Роулінг. Перебуває під пильним наглядом Української чаклунської ради з 1799 року. Описаний у книжці «Фантастичні звірі і де їх шукати» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», видано в 2014 році (ISBN: 978-617-585-075-6).
Фалькор (нім. Fuchur) – дракон щастя з «Нескінченної історії» Міхаеля Енде. Книжку українською видано «Видавництвом Старого Лева» в 2014 році (ISBN: 978-966-2909-22-7).
Борх Три Галки – золотий дракон, що може приймати людську подобу. Герой оповідання Анджея Сапковського «Межа можливого» (входить до роману «Меч призначення»), подорожує з двома зеріканськими воїтельками. «Меч призначення» (друга книжка циклу «Відьмак») видано «Клубом Сімейного Дозвілля» в 2016 році (ISBN: 978-617-12-0498-0, 978-83-7578-064-2).
Евуд, дракон з острова Пендор. Персонаж роману «Чарівник Земномор’я» Урсули Ле Гуїн. Роман видавався українською в 2005-2006 роках видавництвом «Навчальна книга «Богдан» (ISBN: 966-692-525-7 та ISBN: 966-692-809-4) та в 2016 видавництвом KM-Publishing (ISBN: 978-617-7409-33-4).
Лун Шан, гірський ширяючий дракон. Дух-охоронець світу у пляшці в романі Роджера Желязни (після смерті Желязни, роман дописувався Джейн Ліндскольд) «Лорд Демон». Українською роман не перекладався (#видайтеукраїнською), російською видавався в 2000 році видавництвом Эксмо (ISBN: 5-04-005820-9).
В якості своєрідного покарання на дракона перетворюється Юстас у повісті «Морські пригоди Зоряного мандрівника» (п’ятої книги циклу «Нарнія» К.С.Льюїса). Весь цикл «Нарнія» під однією обкладинкою видано «Клубом сімейного дозвілля» у 2017 році (ISBN: 978-617-12-2448-3).
Рут – справжній дракон, а не файр-переросток. Білий дракон (рідкісний випадок, зазвичай білі дракони не можуть вилупитись, ген кольору пов’язаний з товщиною шкаралупи) на планеті Перн. Більш вертлявий та маневрений порівняно з іншими драконами – міг крутитись навколо кінчика свого крила. Персонаж завершальної книги класичної трилогії «Вершники Перну» Енн МакКефрі «Білий дракон». Українською не перекладалось (#видайтеукраїнською), російською роман увійшов до збірки 2007 року «Драконы Перна» видавництва «Эксмо» (ISBN: 5-699-19989-6)
Безіменний дракон з «Резервації гоблінів» Кліфорда Сімака. Був домашньою істоткою раси попередників з минулого Всесвіту. Роман «Резервація гоблінів» було видано українською видавництвом «Навчальна книга «Богдан» в 2017 році (ISBN: 978-966-10-5081-4).
На «лютого велетенського гвинтохвостого дракона» перетворює чарівник Марлаграм такого собі Діммока – співвласника рекламної агенції в сатиричній хроноповісті Джона Прістлі «31 червня». Повість більше відома у нас за одноіменним радянським мюзіклом. Українською не перекладалось.
«Зіпсованого», тобто прив’язаного до себе, дракона на ім’я Гліп придбав на базарі Деви головний герой циклу «MYTH» Роберта Аспріна. Дракончик розумний, хоч і майже не розмовляє, і вважає саме Сківа своїм хатнім улюбленцем. Від імені Гліпа навіть написано кілька розділів у циклі. Українською цикл «MYTH» не перекладався (#видайтеукраїнською).
Дракони Кріна (всесвіт Dragonlance), трилогія “Спис дракона (Сага про спис)” за авторства Маргарет Вейс і Трейсі Гікмена. Українською не перекладалося (#видайтеукраїнською). Російською видавалося видавництвом «Максима» у 2002-2005 роках. Пірос – червоний дракон-метаморф, на якому літав повелитель Вермінаар. Герой роману «Дракони осінніх сутінок» (англ. Dragonlance: Dragons of Autumn Twilight). Циан Кривава Згуба – зелений дракон, улюбленець злої богині Такхізіс. Зруйнував царство ельфів Сильванесті, тримав у полоні магічного жаху короля ельфів Сильванесті – Лорака Каладона. Герой роману «Дракони осінніх сутінок» (англ. Dragonlance: Dragons of Autumn Twilight).
На дракона перекидався Фафнір – персонаж Старшої Едди (надруковано у «Видавництві Жупанського» в перекладі Віталія Кривоноса, ISBN: 978-617-7585-27-4), Молодшої Едди та Саги про Вельсунгів. З мітів він перекочував до опери «Перстень Нібелунга» Ріхарда Вагнера і звідти вже розповсюдився по інших літературних світах.
Не можна оминути драконів у світі епічного фентезі «Пісня льоду і полум’я» Джорджа Мартіна. На початку саги, дракони вважаються такими, що вимерли, проте Дайнеріс вдається вивести з яєць трьох драконів. Серію «Пісня льоду і полум’я» українською друкувала видавнича група «КМБукс».
Сапфіра. Синя дракониця вершника Ерагона. Її народження ознаменувало відновлення роду вершників на драконах. Роман “Спадок, або Склеп душ”, Крістофа Паоліні. Українською друкувалось у видавництві «Ранок» в 2012 році (ISBN: 978-966-085737-7).
Дракона, точніше драконицю, прикликає таємний орден заколотників для зміни конституційного ладу у романі Террі Пратчетта «Варта! Варта!» (українською надруковано «Видавництвом Старого Лева» в 2019 році, ISBN: 978-617-679-700-5). Також у Пласкому світі живуть і зовсім маленькі дракончики (іноді використувуються як запальнички), котрими опікується леді Ремкін.
Колись кожен вікінг мав свого прирученого дракона. Інші народи приручали собак, коней, буйволів… А вікінги — драконів. Одним з таких драконів був Беззубик (більше відомий за анімаційними фільмами). Кресида Ковел «Як приручити дракона». Надруковано видавництвом «Рідна мова» в 2020 році, ISBN: 978-966-917-571-7
І останнім згадаємо нашого сусіднього дракона – з Беларусі. Там їх називають «цмоками» і серед інших писав про них Уладзімір Караткевіч в романі «Хрыстос прызямліўся ў Гародні. Евангелле ад Іуды» (українською видано в 1988 році видавництвом «Молодь»). От який вигляд мав цмок (мова оригіналу):
Выглядам той цмок быў, як звер фока, такі самы льсняны, у складках, толькі без поўсці. І шэры, як фока. Але даўжэйшы за яго куды. Бо даўжыні ў ім было сем з паловай лагожаскіх сажняў, а калі пацікавіцца немец, то восем і адна пятая фадэна, а калі, можа, ангелец, то сорак дзевяць футаў і яшчэ дваццаць два дзюймы.
Тулава мелі тыя цмокі шырокае і трохі пляскатае, і мелі яны плаўнікі — не такія, як у рыбы, а такія таксама, як у фокі, таўстамясыя, шырокія, але не дужа доўгія. Шыю мелі, па тулаву, дык тонкую і надта доўгую. А на шыі сядзела галава, адначасова падобная і на галаву змяі і на галаву лані.
І, дальбог, смяялася тая галава. Мо проста зубы скаліла, а мо — з нашых бедаў. І зубы былі велічынёй з конскія, але вострыя, і многа іх было на такую галаву аж данельга.
Вочы вялізныя, як сподкі, каламутна-сінія ў зелень, ашклянелыя. І страшна было глядзець у тыя вочы, і мурашкі па спіне, нібы Евінага змія ўбачыў, і непамысна неяк, і нібы ў чымсьці вінаваты.
А які ваші найулюбленіші дракони? Чи може це змії, луни або цмоки? Дописуйте в коментарях!