Заголовок

Вітаю, авторе!
Текст мене зацікавив. Найбільше – світ та дрібні деталі на кшталт імен, назв (мертвина – моє шанування). Цікаво виглядає зв’язок Лісу із мешканцями, його здатність витворювати предмети тощо.
Далі у вас може виникнути враження, що я прискіпуюся, але я заводжу мову про недоліки саме тому, що світ мене зачепив, а текст, на мою думку, має потенціал.
Почнемо з дрібниці: краще називати батька “батьком”, а не на ім’я, бо ми все ж в голові героя, а діти рідко називаюють батьків на ім’я. Або це треба якось обіграти. В будь-якому разі має бути щось одне, бо читач може заплутатися.
Більш серйозна проблема – це подача інформації. По-перше, вона повторюється. Про прайд – читач і так з репліки зрозумів, що є якийсь прайд, – про смуту, про суперництво. Це не єдині випадки, це для прикладу. Але це б нічого, якби не по-друге: ви вивалюєте на читача експозицію кількома великими шматками. Вона не розбита дією на дрібні шматочки, вона не замаскована, герою навіть нічого робити заради цієї інформації не доводиться. Ні, ось є записи, потім батько бере і розповідає все, що знає. Будь ласка, героє, до твоїх послуг. Це негарно, це вбиває цікавість та динаміку.
І, на мій погляд, найгірше: в уривку немає жодного конфлікту, а герой доволі пасивний. Про що я: батько сам бере його до мертвини. Батько дозволяє йому собі допомогти. Батько все розповідає. Потім він йде до Морана, і те, що треба героєві, саме падає йому до рук. У кожній з цих сцен є місце для конфлікту, який би зробив їх у рази цікавішими та дозволив би проявити персонажів: нехай, наприклад, батько не сам покличе гг, а гг простежить за ним, коли той прямує до мертвини, хай батько буде вимушений прийняти допомогу, хай далі він соромиться цього та того, як він слабшає, хай гг намагатиметься у хижі переконати його розповісти йому про мертвини, а той відмовляється, бо він не хоче визнавати, що це лихо сильніше за нього, а син знаходить потрібні слова. Потім нехай він прагне розповісти про все решті, а батько наполягає на тому, що про мертвини ніхто не має знати, бо не знаю, традиція або що. І так далі. Це лише один з можливих варіантів, але важливо, що від такого зіткнення виникає іскра. І там само, серед конфліктів, можна обережно подавати експозицію. “Треба зробити отак! Ні, сину, отак не можна, бо мертвини щось”. Так читач не помітив би, що йому не тільки показують суперечку, а ще й дають історію та правила світу.
Ну і вишенка: сцена у Морона – це рояль. Моран відлюдник, але ось так сталося, що там гулянка, і як раз сьогодні Бажен вирішує, що можна б і потоварищувати, і за щасливими збігом обставин розмова якась звертає туди, куди героєві треба, а архіви клану доступні для прочитання усім охочим. До речі, чому тоді сам батько гг не спробував їх вивчити? Чому Моран ніяк не намагався використати мертвини, не шукав способу їх подолати – це б додало йому та кланові авторитету. Або щось інше. І чому ворогуючий клан може так легко коперсатися у їхніх архівах? Повертаючись до рояля: надто багато сприятливих для героя збігів, і, я боюся, далі їх буде лише більше. Чому б тоді, якщо у житті біла смуга, йому (СПОЙЛЕР) серце лісу на голову не впало на початку?
Однак це все не скасовує того, що в тексті є цікаві ідеї та світ. І окремо відзначу, що написаний він рівно, мені в око не впали якісь стилістичні помилки, про які варто було б згадати. Я б хотів почитати таку книгу, якби в ній не було недоліків, які я згадав. Зичу успіхів на конкурсі!

1
Відповіcти
raptor :
11 Вересня, 2023 о 16:02
Вітаю, авторе. Поки що один із найкращів творів, прочитаних мною. Успіхів.

0
Відповіcти
Род Велич :
8 Вересня, 2023 о 21:43
Написано чудово. Побачимось у другому турі 🙂
До речі, а чому “Лісу” з великої?

0
Відповіcти
Kirill Paziuk :
6 Вересня, 2023 о 17:58
Кайф. Хочу цілу книгу)

0
Відповіcти
ManoWar :
5 Вересня, 2023 о 22:29
Просто і потужно, як стрибок вовка на здобич). Це буде продаватись, якісна робота. Такі твори успішно заповнять прогалину, що утворилась після вигнання з книгарень російськомовного фентезі. Хай щастить.

1
Відповіcти
Iva :
5 Вересня, 2023 о 8:30
Гарна мова, цікавий сюжет.
Удачі!

0
Відповіcти
Залишити відповідь
Ви увійшли як Олександр Верескун. Редагувати свій обліковий запис. Вийти? Обов’язкові поля позначені *

Коментар *

Навігація записівПопередній запис
НАЗАД
Хлопчина, кристал та Нескінченний ОкеанНаступний запис
НАСТУПН.
До та після нашої ери
Мої замовлення
КОНКУРСИ у 2023р.
Січень
Лютий
Березень
ХАЩІ ЧУМАЦЬКОГО ШЛЯХУ – Фантастичні рослини і як з ними жити
ОПОВІДАННЯ
Квітень
Травень
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Червень
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Липень
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Серпень
МІНІАТЮРИ – ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
КОТИКИ FOREVER – Фантастичні мініатюри
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Вересень
ПОВІСТІ – САМОСУД
ПОЧАТОК ШЛЯХУ – Фантастичні повісті у віковій категорії янг-едалт
ГОЛОСУВАННЯ 1 ТУР
Жовтень
ОПОВІДАННЯ
Hightech vs Lowtech
ПІДГОТОВКА
ПОВІСТІ- ФІНАЛ (журі)
Листопад
ОПОВІДАННЯ
ПОВІСТІ- ФІНАЛ (журі)
Грудень
МІНІАТЮРИ – НОВОРІЧНИЙ
ОСТАННІ КОМЕНТАРІ
Автор твору до «BLABLABLA»
Птиця Сірін до Початок Шляху
Літаючий Броколі до Початок Шляху
Land Lisard до Початок Шляху
Птиця Сірін до «BLABLABLA»
Лука до Шанс
Род Велич до «BLABLABLA»
Автор твору до «BLABLABLA»
Автор твору до До життя – один міст
Автор твору до Таємниці містечка Великий камінь: Вожак.
Автор твору до Таємниці містечка Великий камінь: Вожак.
Наші друзі:
Previous slide
Next slide
(c) ЛІТавиця – 2020-2023

Контакти

Форум

Політика конфіденційності

Умови публікації

Правила форуму

Приєднуйтесь до ЛІТавиці у соцмережах!
Facebook
Telegram
Instagram
Youtube
ПОШУК
Пошук: