Заголовок

Дзєнь зволікав, нетерпляче покусував губу. Азуль спокійно розглядав свої пальці на стопах.

Ніхто не вийшов. Чекання виявилось марним. Покотили віз назад. При дорозі, із гілочок маквісу на Дзєня визирнув хлібець. Юнак пустив голоблю, підхопив буханець і сховав у складках юбки. Просіяв, з уст зірвався радісний оклик.