Ну от і завершується черговий рік — рік в якому, як і завжди не вистачає одного дня для роздумів та завершення усіх надважливих питань.
— Сат, — звернувся до володаря Пекла Всевишній, — Для чого людям ще один день в кінці року? Чому вони молять ще про один день? Адже все одно першого січня, переважна більшість людства проводить цей день в забутті.
— Та хто його знає Отче. Ці люди вельми дивні створіння. Створені по образу та подобі твоїй — до речі.
— Ой, та перестань Сат — не починай. Тобі потрібні грішники?
Очі Сатани засвітилися яскраво-багряним.
— А що? Можна?
— З Різдвом тебе Сатику, зі святом мій любий. Єдина умова — Я дам тобі тридцять друге грудня. Сам розумієш, днюха Мого Сина свята.
В якусь мить один вчений довів, що насправді в кожному році 366 днів, а у високосному на день більше. Спочатку це стало популярним мейнстримом, а потім вченого не лише підтримали колеги, але й увесь світ. Досить швидко земляни погодилися на зміну в календарі. Були урочисті заходи з цього приводу, святкування. За декілька десятиліть це стало нормою. Доки в якусь мить…
— Сат, — пролунав голос Всевишнього на все Пекло, — Зайди но до мене. Ці люди жаліються на нестачу одного дня в році. Ти що там, жалієш грішників?
“Ці люди вельми дивні створіння.” – от і я так думаю 😉 Дякую, було цікаво ❤
Те, що якийсь один вчений міг зійти з глузду і довести, що у році 366 + ще день у високосному – то виглядає правдоподібно, а от що його підтримали колеги (сподіваюсь не по дурдом, а по вченому званню) – крутезна фантастика! 🙂
Час на роздуми, час щоб жити, мільйон доларів, хату біля моря — люди завжди чогось хотітимуть)) Хороша оповідка