Скринька з Допотопного Світу
Голова розривалась. Відчуття було таке, ніби її проломили сокирою, й тепер виїдають вигорнуті на світ божий мізки чайною десертною виделочкою. Ти ледь прокинувся. Поряд спала дружина у чому матір народила, пригорнувшись тендітним тільцем до твого. Ти береш телефон і перевіряєш час: 13-41, перше січня. Одне непрочитане повідомлення. Асистентка з офісу дякує тобі за палку новорічну ніч. Ти знову дивишся на дружину, й починаєш пригадувати учорашні події. Дивно, що ці спогади не сховалися десь у закутках пам’яті, адже усвідомлення вчорашнього цілком собі було здатне похитнути підґрунтя, на якому тримались усі твої уявлення про реальність.
Твій учорашній день почався розгортанням подарунку від “Таємного Санти”, що ти його отримав на роботі. Ви з підлеглими домовилися, що, хоча й отримаєте свої таємні пакуночки в День Збройних Сил, розкриєте їх лишень у переддень нового року, себто – учора. Власне, саме це ти й зробив, віднайшовши за кількома шарами кольорової плямистої подарункової обгортки вінтажну музичну скриньку із символом нескінченності на кришці. Звісно, ти її завів і відпустив. Стала лунати дивна мелодія. І твоя свідомість розчепилася на дві.
Це було дивне відчуття, ніби ти проходиш комп’ютерну гру за антагоніста й протагоніста водночас. В одному сюжеті ти лишився святкувати новий рік із дружиною вдвох, й у вас була ніч палкого, ніжного й романтичного кохання. В іншому – гайнув разом зі своїм діловим партнером та підлеглими офісними дівчатами в баню, де ви влаштували неабияку оргію. Ще б пак: підвищення зарплатні вдвічі в ці непрості часи, коли біженок уже не приймала жодна країна євросоюзу, змусило би погодитися самотніх діловодок навіть на більше, аніж було в бані.
А, може, це все ніяка не містика? Можливо, це новорічні мандарини виявилися якимись наколотими, і твоя свідомість дофантазувала цей сюжет під впливом галюциногенів чи наркотиків? Галерея телефону свідчила про інше, адже в розділі з фотографіями світлини, на яких ви з дружиною вечеряєте, огорнуті м’яким сяйвом свічок, перемішувалися із тими, де твоя секретарка вдовольняла водночас і тебе, і твого бізнес-партнера, в той час як ти це все знімав на відео від першої особи. Подекуди різниця між моментами створення цих медіа доходила до кількох десятків секунд!
Тривожно видихнувши, ти поцілував дружину й пішов вмиватися. Спочатку – сніданок, а потім – роздуми про природу цієї реальності. А також про те, хто саме подарував тобі цю дивну музичну скриньку.
Сподобались ваші експерименти з другою особою та паралельними реальностями.
Шкода, що це оповідання не у фіналі.
Дякую за відгук. Скажу більше: це оповідання не тільки не в фіналі: воно набрало рекордні нуль “так” і 9 “ні”))) А це як виграти антипремію: ніби й погано, але ніби й відзнака 🙂
Уперше я спробував поекспериментувати з різними особами на Записаних Снах, кожну главу написавши від іншої особи. Що з цього вийде покаже Збірка)
Друга особа? Фу!
А стосовно самого твору:
Це вступ. Перша сторінка перспективної історії, а ніяк не окремий твір.
А чого друга особа прям “фу”? Це, між іншим, найскладніший ракурс для написання твору .. ))
Тобто за складність має видаватись +бал?
Загалом спитаю словами класика:
Зачем ето? (с)
Ви впевнені, що саме така складність це те, що потрібно вам як автору, щоб розповісти вашу історію? Чи похизуватись перед читачем? Додатково надавити йому на мозок таким ускладненням…
Це якщо об’єктивно, а суб’єктивно відповідь не змінилась:
Друга особа? Фу!
Бачу другу особу, закриваю твір.
Тут умови конкурсу зобов’язали дочитати
Неприємно здивований трьома речима:
1. “Словами класика” російською тут, на Літавиці;
2. Великому коментарю без власне роз’яснення що саме “фу” в другій особі;
3. Виправдовування підходу згідно з яким треба не напружувати голівоньку біднесенького читача не здатного сприйняти другу особу.
Особиста нікому не потрібна думка: загалом я сприймаю літконкурси як спосіб тренування навичок, адже на них пишуться не ті твори, до яких лежить душа – автор обмежений жанром, темою та обсягом. Відповідно, тренуюсь писати від першої (адже зазвичай від ьретьої пишу) та другої осіб. За складність не мають видаватися бали, та й “вразити” читача не було наміру. А намір був отримати конструктивний фідбек по тексту для покращення рівня майстерності, а не “2 особа фу” без роз’яснень
Тренуйтесь, хто ж вам забороняє
А от що вам не зрозуміло моє роз’яснення, то вже журбинка.
Повторюся: об’єктивно для такого твору друга особа НАФІГ не потрібна, більше на позерство та ТРЕНУВАННЯ НА ЧИТАЧАХ схоже. Тобто ви використали цей інструмент не тому, що так вимагала того історія, а бо…. а бо можете. Друга особа максимально нав’язує бачення автора читачеві. Для того, щоб таке заканало, читач має хоч трошки довіритись автору. У мініатюрі на триста слів? Серйозно? Так ще й таку тематику. ЦА цього твору за рахунок другої особи стає ще вужчою. З якого раптом я маю влізати у шкуру якогось довбня йобаря? Ви прагнули шокувати? Викликати огиду?… От тільки огида не від героя чи історії, а від тексту.
От серйозно, краще б ви потренувались у завершеність розповіді.
Суб’єктивно? Ну що не понятно в словах: “бачу другу особу — закриваю твір”?
Це моє особисте. Ще я не їм томати і не п’ю пиво… і шо? Я маю пояснити чому? НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ. Дратує манера, через що я не сприймаю історію.
П.С.
Ну так, пані Фаріон іноді ввертала фразоньки москальською. Величні мають право робити все що заманеться. Світла пам’ять Орлиці.
Неприємно здивована одним:
Як ви ховаєтесь за “Автор твору” :)))
Шановно Вереміє, усі автори вже давно деанонімізовані платформою і викладені за посиланням: https://litavytsia.com/contests/365-1-novorichnykh-sliv-shche-odyn-den/#entries . Тож дивно читати підозри у грі в хованки.
Єдине, що сподобалося – жарт про наколоті мандарини.
Справа навіть не в брудності описів (для цього цілком знайдеться місце в фантастиці), а в зверхньому ставленні до “біженок” та “діловодок”.
Гм) Не коментував під час конкурсу аби не здеанонитися (особливо після того як мені популярно роз’яснили усі методи за якими можна розпізнати твори злісного коментатора). Тепер буду обережним із коментами як під творами, так і під обговореннями)))
Повертаючися ж до “біженок” і “діловодок”… А де тут, власне, зверхність? В оповідці гіпотетично наведена ситуація в якій біженців уже не приймає Європа. А значить усі – в Україні. Через війну тут – скрута. Якщо вважаєте, що описаний варіант, за яким жінки в скруті можуть підпасти під вплив чоловіка задля отримання короткострокової (але в даному випадку – довгострокової) фінансової вигоди, є неможливим – то боюся вас розчарувати, усі люди різні. Чому це є в оповідці? Бо була спроба зіграти на контрасті. Де з одного боку – бруд і розбещеність переплітаються з ницістю, а з іншого – високі ідеали, сімейність та душевність. Отак)))
Цю ідею можна розгорнути у декілька романів!
Однак, цікаво чому та скриня з допотопного світу? А може вона з майбутнього, чи прибульці з Туманності Андромеди підкинули у якості експерименту? А ще я не виключаю й варіанту психічного захворювання головного героя…
Дякую за відгук! Можливо все: чесно кажучи, використав саме таку назву, бо вона здалася мені менш банальною аніж інші містифікації. Що до психічного захворювання – намагався виключити цей варіант описом галереї, адже у разі псих.захворювання зникає факт фантастичного допущення. По суті, будь-яке фентезі можна пояснити галюцинаціями, й від цього воно перестане бути фантастикою й стане реалізмом.
Ооо… А я щойно закінчила дивитися дораму “Потяг” – там також про паралельні світи йшлося. Гарно, брудно – мені сподобалося ❤
Потяг прекрасна дорама, підтримую
Гм, цікаво. А на скільки ця тема взагалі розкрита там? Себто, це на рівні філософських бесід, чи є дійсно фантастичний елемент? Бо якщо друге – цікаво було би глянути цей серіал (хоча я й рідко дивлюся українські серіали))
То не український серіал. Дорама. Корейський. Досить таки цікаво протягнутий задум через весь серіал. Дуже філософських бесід там немає, але в кінці, мені особисто, трохи забракло пояснень)
Аааа. То значить там є сай-фай, бачу. Це радує) Дорам іще не дивився, але всяке буває вперше
Я взагалі спочатку подумав, що мова про серіал “Крізь Сніг”, і даремно намагався пригадати де ж там мова про паралельні світи 🙂