30 Жовтня, 2024 Пригоди пані Пришелепко Повернутися до конкурсу: ВБИВЧИЙ ГУМОР Текст видалено на прохання автора Повернутися до конкурсу: ВБИВЧИЙ ГУМОР Навігація записів Попередній записНазад ГолодНаступний записНаступн. Паранормальне кохання Навігація записів Попередній записНазад ГолодНаступний записНаступн. Паранормальне кохання
Ех, та школа, довела людину…
Дякую, авторе, було смішно. Удачі на конкурсі!
Дякую!
Як і усі попередні коментатори, я в захваті від початку історії, розвитку, але кінцівка зроблена нашвидкоруч (розумію, що дедлайн). Не полінуйтеся пізніше розвинути кінцівку, можливо, змінити, і буде справжній шедевр 🙂
Дякую за відгук.
Початок дуже сподобався. Завжди цікаво коли історія ведеться від імені незвичного персонажу. І я вже очікував на такий же гарний фінал, але щось пішло не так… Чи то авторові не вистачило часу, чи то закінчився творчий запал.
Головна героїня наробила збитків – значить вона мала б їх залагодити, а не чекати на поміч зі сторони! Навіщо нам розповідати про ще кількох психічно хворих у палаті вельможної шляхтянки? Тільки для того, щоб вони стали її магічною командою, а разом і полтергейста легко бити! В результаті тріумфальної перемоги над потойбічним злом усі ті жіночки мали б оздоровитись, а головний лікар і його заступник – написати наукову статтю про позитивний вплив бороьби з демонічними силами на психічне здоров’я пацієнтів. 🙂
Дякую за відгук.
Вітаю.
Гарне оповідання, але як на мене кінцівка занадто пафосна і не пасує до загального тексту.
Успіху на конкурсі!
Дякую за відгук.
Мені дуже сподобалось) Автор має хист до написання гумористичних оповідань)
Щиро дякую!
Мої вітання Автору/Авторці! Поки що це найсмішніше оповідання на конкурсі. Дякую!
Дякую!
“Але з дна є лише один вихід – угору”
Не завжди, деякі чомусь беруть лопату й наполегливо копають далі вглиб.
Ну це вже певною мірою філософське питання. Кожна людина може сприймати свій розвиток по своєму.