Заголовок

«Характер» походить із грецької та первісно означало «викарбувана мітка». Перша згадка належить до 1614 року в книзі «Młot na czarownice», польському перекладі «Молота відьом». В одному з фрагментів йдеться про жовнірів (солдатів), які мали на собі «характери». У словнику Богуслава Лінде (1807—1814) слово «характер» трактується як «чародійський знак», а «характерником» названо особу, що носить такі знаки.