Заголовок

ітаю. Загалом просте, але яскраве оповідання. Гарна ідея з перевтіленнями й закладена ідея, безсумнівно правильна. Проблема у фіналі.
Ляна перемагає надто просто й легко. Це добре у ідейному плані, але геть відірване від практики. Вона б могла поквитатися з кривдниця після школи, перестріваючи кожну поодинці, могла б знайти та зібрати друзів, які теж страждають від цькування, і організувати переворот. Проте ні, вона раптом стає спецпризначенцем, з ударами, яким й Супермен позаздрить (відлетіла до протилежної стіни, серйозно? Це роздягальня маленька чи огрядна Наталя насправді солом\’яне опудало?)