Заголовок

В залежності від ситуації Соломія Юхимівна була то відьмою, то єврейкою. Що давало їй велике різноманіття як самих проблем так і варіацій до їх вирішення.

Кров дітей Ізраїлевих текла в ній тільки зі сторони батька. А по матері ж вона була — щира українка. І вела свій родовід зі славного Конотопу. Чим і безмірно пишалась. Бо в душі свій вибір зробила вже давно на користь рідної країни.

Єдиним антисемітом в сім’ї виявився Кіт. Він вщент знищив шанс на особисте життя і щастя своєї хазяйки, надувши калюжу розміром з Червоне море, в черевик її іудейського залицяльника. Коли ж постав вибір — Соломія все ж вибрала волохатого антисеміта. Щоправда, чисто як акт помсти за геноцид її особистого щастя, Коту учинили “обрізання” майже за всіма єврейськими традиціями. Так і жили з тих пір вони втрьох: відьма, Дідо і кошерний фашист.

Саме тому, готуючи каву для неочікуваного гостя, Солоха грізно зиркнула очима в сторону Кота і пригрозила йому пальцем.

— Не вздумай шось вичудить, бо зроблю з тебе чучело! Або підсиплю послаблююче у Віскас.

— Ой, та будь-ласочка! Задовольняйте свої тваринні інстинкти. Чисто порнографія – зневажливо мнявкув Кіт. І задерши вгору пишного хвоста, ясно дав зрозуміти, що він думає про усе, що пов’язане з людським коханням.

— Ти за кого мене маєш?  — образилась Солоха. Але Кіт її вже не слухав.