Заголовок

ЗЛИВА

Історія, що справила на мене сильне емоційне враження. Геть невелика – радше велике оповідання, ніж повість – але із сюжетними ходами і тропами, до яких я сама маю схильність (приміром, у мене в одному романі летюча істота теж проникає у вікно до героя, котрий вважає тую істоту ворогом)).

В “Зливі” майстерно передана атмосфера напруги, що наростає, пригніченості і невідомості. Героїня долає загрозливу ситуацію, в якій опинилася, робить вибір, починає підозрювати, що світ геть не такий однозначний, як її вчили – і так воно й стається. Навіть з надлишком не такий.

З недоліків мушу назвати таке. Синопсис написаний не надто вправно і справляє радше негативне враження про текст (це не єдиний приклад на цьому конкурсі, на жаль, але так, писати синопсиси треба вчитися; я й про себе не певна, що вмію робити це достатньо гарно). Лишилося незрозумілим, чому дорослі (наскільки я зрозуміла) знають таємницю міста, але тотально мовчать. Ну ок, їм соромно визнати, в яку фігню вони влипли, але має бути певний тиск обставин, щоб ніхто, ніколи, ніде не проколовся! Також дещо зажований фінал, забракло і подробиць про навколишній світ, і певного розвитку героїнь (хоча до ліміту знаків було ще дуже далеко, і це можна було би написати).

Попри це, я все ж високо оцінюю цю історію.