Заголовок

Дякую, що поділилися своїм враженням.
Тут не стільки втома автора, скільки цейтнот.
Ваша правда, висохло те саме озеро. Що ж до фіналу, то він бачився так: коли Чорний писар щось пише в книзі, то воно потім зникало — тож була спроба обіграти книгу — як інтернет як нову книгу для Чорного писаря. Були сподівання, що втрата інтересу головної героїні обґрунтується містичною ситуацією (пробудженням власне Чорного писаря). Але зараз бачу, що недостатньо прописано в цій частині.