Заголовок

В них не було іншого виходу. Ще два тижні назад вони вважали, що їм дивно пощастило. Єдині, хто вибрався з проклятого міста. І нарешті за три доби блукання у маленькому човнику океаном побачили берег.

Поки не дізналися де вони. Антатаміра. Колись острів вигнанців: вбивць, ґвалтівників, підпалювачів. А тепер місто відбірних головорізів: піратів, найманців та інших людей без честі та совісті. Місто де не те що порядній дівчині не вийти ввечері одній. Будь-якій жінці не варто було виходити без охорони навіть вдень.

Всі гроші, що в них були, вони віддали за невелику халупку. А з наступного тижня платити нічим. Коли їх виставлять за поріг – поголос піде містом. Як той поголос, про дивного чорного мага, що відмовляється брати золото – за труєння, вбивства чи наведення хвороби смертної на ворога.