Заголовок

Вітаю, Авторе!
Ідея твору цілком зрозуміла, однак маю питання по структурі.
Першим абзацом ви до кінця пояснили читачеві те, до чого йому було б цікаво дійти самому. Тим паче, що в подальшому тексті усе прописано
Щодо останнього абзацу, мініатюра, як на мене, і без нього нічого не втратила б, бо логіка спотикається об безмежну темряву над містом (бо ж місто таки має межі), а виокремлення одного будинку серед усіх також не виглядає правдоподібним, хіба би в місті залишилася тільки ця сім’я, але ж ідеться не про те. Кожна родина має предків, майже у кожній ці предки мали привід ненавидіти північних недосусідів. Тож чи не стали б вони щитом для міста, прийшовши кожні до своїх нащадків?
І… даруйте, але після “безсмертного полку” сіпнулося око. Якщо це була спроба протиставити наш – їхньому, не можу назвати її вдалою. А от якби надати пращурам-захисникам автентичної української назви (а хоча б із козацької доби), протиставлення б мало шанс зіграти, а не стати тригером.
Натхнення та наснаги!