Заголовок

Попри всі переваги і заслуги, у генерала Піддубного, керівника об’єднаного флоту Альянсу, був один вагомий недолік – він постійно щось жував. На щастя, вся його їжа була безкалорійна і практично невагома, тому його організму вона не шкодила. На відміну від усіх навколо, кому доводилося це терпіти.

Зараз він доїдав сімнадцятий за сьогодні бургер. Сімнадцятий! Я рахувала.

Його апетиту не заважало навіть те, що навпроти нього сиділа істота, від одного вигляду якої (не кажучи вже про запах!) мені зводило шлунок.

Істота виглядала як згусток пухлин, слизу і пульсуючих мішків з личинками, що ворушилися під шкірою й ось-ось мали вилупитися. Звали його Мок’шрр. Він був офіційним представником Рою на переговорах.

Не те щоб з нього легко було зчитати емоції, але зараз він явно радів – захоплено показував на генерала однією з кількох дюжин своїх вологих, м’якотілих кінцівок.

Чавкання, з яким генерал запихав у себе бургер, нагадало йому звук Рр’яззс.

Так-так, той самий славнозвісний звук – щось середнє між бурчанням у животі, відрижкою і прицмокуванням. Рр’яззс був основою культури Рою. «Де Рр’яззс – там і Рій», – любили повторювати вони. Якщо хоч одна істота на планеті видавала подібний звук, Рій проголошував її своєю.

Переговори почалися тому, що Рій захопив три людські планети. Там, за їхніми словами, вони почули Рр’яззс.

А зараз, почувши такий самий звук від самого генерала, Мок’шрр буквально оргазмував – трясся настільки сильно, що одна з його личинок вилупилася, відвалилася і поповзла по підлозі.

Посол цього навіть не помітив. Представники Рою постійно розмножувалися. Рій повинен рости.

Личинка приповзла мені під ноги і, що найдивніше, здалася навіть трохи милою. Щойно народжена, ще ні в чому не винна. Втім, я ледь стрималася, щоб не розчавити її ногою. «Секретарка Піддубного спровокувала міжпланетний скандал.» Гарні були б заголовки.

– Наступним аргументом шановного посла Рою, – тим часом продовжував Гексагон-Нуль, наш дорогий «союзник», – є історичний факт. Три тисячі років тому головним містом на планеті Земля був Рім. Це співзвучно зі словом Рій. Тому, за правом історичної справедливості, планета повинна належати їм.

Генерал Піддубний припинив жувати і почав повільно підводитися. Це був дуже поганий знак. Я замахала руками. Гексагон-Нуль усе зрозумів і оголосив перерву.

***

Рій напав несподівано. Точніше, вони без кінця торочили, що нападуть, але ніхто їм не вірив. Альянс був слабший, але недавно підписав угоду з Міжгалактичною Конфедерацією. Нападати на державу з такими союзниками – максимальна дурість.

А Рій, здається, дурнями не були.

Окремі представники Рою, як-от Мок’шрр власних мізків, звісно, не мали. Усе керування здійснувалося з Центру Рою. Вважалося, що Центр, на відміну від своїх підлеглих, має свідомість і розум. Доказів, утім, не було.

Після того, як Рій захопив наші планети, він почав засипати їх спорами. Спори проникають у мозок і люди втрачають здатність до опору. Потім спори проростають у пухлини, а пухлини перетворюють мозок у кашу, що здатна лише виконувати накази Центру. Точкою неповернення вважається момент, коли істота починає видавати звук Рр’яззс.

Назустріч Рою Альянс відправив свій космічний флот. На самому підльоті до трьох планет, коли кораблі вже готові були зробити перші залпи, між ними і Роєм виник золотистий захисний екран.

Прибули союзники.

Воювати не можна, заявили вони. Усім потрібен мир.

Забезпеченням миру в Конфедерації займалася раса Гармонідів – спеціально створених для цього сутностей. Їхні тіла символічно складалися з інертних газів. Вони не мали власних цілей, не обирали жодної сторони – єдиним сенсом їхнього існування була Мирна Угода.

Для її підписання нас доставили на їхню планету. Створена для штучних форм свідомості, вона на диво рясніла живим. Чудернацькі тварини з усіх куточків Всесвіту мирно гуляли за вікнами, не вступаючи в жодні конфлікти – що, очевидно, мало символізувати мир. Подейкували, що Гармоніди тримали свою живність на спеціальних препаратах.

Мирна Угода, яку нам запропонували, включала:

– передачу Рою трьох уже захоплених планет;

– заборону переслідування за Рр’яззс на території Альянсу;

– спільне написання шкільних підручників, із вилученням усіх згадок про користь особистої гігієни.

Ми чомусь відмовилися.

Переговори тривали.

Під час однієї з коротких перерв генерал Піддубний нахилився до мене і прошепотів:

– Мені здається, Гармоніди підкуплені Роєм. Або у Рою на них якийсь компромат. Можеш розібратися?

Я кивнула і почала копати.

На перший погляд – усе чисто.

Гармоніди вже кілька сотень років працюють миротворцями. Кожні переговори завершуються укладенням Мирної Угоди. Ефективність – 100%.

Триста тисяч угод. Багато. Особливо як на кілька століть.

Я почала гортати список. Назви держав у конфліктах на диво часто повторювалися.

Система Вега.

Учасники:

Океанічна Республіка Веги – амфібії, мирна демократія з підводними містами-садами.

З іншого боку – Кремнієвий Конгломерат. Живі кристали, які постійно ростуть і потребують нових територій для “посіву”.

Перша угода: 30% океанічних світів агресорам. Через рік кремнієві порушили договір. Друга угода: ще 20%. Третя: ще 15%. Четверта…

Після восьмої угоди амфібії володіли лише 5% своїх світів.

Я перевірила в мережі – незабаром їхня раса зникла повністю.

Але на офіційному порталі Гармонідів цей кейс стояв серед найуспішніших: вісім бездоганних Мирних Угод.

Стовідсоткова ефективність.

Те саме, тільки швидше, на Альтаїрі. “Культурний обмін” між телепатами та колективним розумом. Всього за 50 років і сімнадцять Мирних Угод телепати повністю розчинилися в загальній свідомості. Вічний мир.

Рядок за рядком – одне й те саме: Гармоніди завжди стають на бік сильнішого. Слабкий щоразу програє. Невже вони справді працюють на агресорів?

Але ж їх постійно перевіряють. Алгоритми відкриті – кожен охочий може їх прочитати й переконатися: жодної мети, окрім укладення Мирної Угоди, у них немає й ніколи не було.

Ну звісно ж.

Укладення Угоди.

Абсолютний пріоритет.

Війна має скінчитися будь-якою ціною, навіть якщо ціна – повне знищення.

А знищити найпростіше слабкого. Це ж очевидно.

– Нам кінець, – сказала я Піддубному. – Їм плювати і на нас, і на Рій. Все, що їм треба – це підписаний договір. Наша подальша доля їх не цікавить. Тому спочатку буде одна Мирна Угода, потім інша. І так буде, поки від нас нічого не залишиться. Рій тоді нападе на когось іншого – і Гармоніди будуть мирити вже їх. Завжди із стовідсотковим успіхом.

– Що ж, тоді ми воюватимемо на два фронти, – втомлено відповів генерал. Так, ніби не йшлося про війну мало не з усім цивілізованим Всесвітом. Але що нам ще лишалося?

Я відкрила вікно, щоб хоч трохи розвіятися.

На галявині перед Палацом Переговорів тигр спав в обіймах з оленем. Цікаво, як часто вони міняють оленів?

До моїх ніг підповзла всюдисуща личинка. Їй, схоже, було нудно – вона повзала колами навколо столу, залишаючи за собою зелену слизьку доріжку.

Дивна ідея, на межі божевілля, майнула в голові. Долаючи огиду, я підняла личинку й викинула її через відкрите вікно – просто на галявину перед палацом.

А потім ми всі полетіли додому.

***

Наступний раунд мав відбутися за кілька тижнів, але його вже тричі переносили. Гармоніди були зайняті.

Личинка, яку я викинула, виявилася голодною. Навіть не так – ненажерливою. Вона поглинала живу матерію з неймовірною швидкістю. І так само швидко розмножувалася.

Уже за місяць її нащадки контролювали ціле місто. Ще за місяць – весь материк. За моїми розрахунками, до кінця року вони захоплять всю планету.

Найцікавішою була реакція Гармонідів. Вони навіть не пробували чинити опір. Навпаки – самі віддавали личинкам усе більше територій, підписуючи нові угоди. Кожна – гірша за попередню. При цьому вони буквально світилися від щастя.

На їхньому рекламному порталі з’явилось повідомлення:

Всього за місяць ми підписали 2 315 нових Мирних Угод!
Небачена ефективність – результат наполегливої праці та постійного вдосконалення дипломатичних алгоритмів.
Гармоніди – Вічний Мир на теренах Конфедерації!

***

Коли зник золотистий щит, що розділяв нас і легіони Рою – ми були готові.

Звільнення трьох планет стало лише початком. Було зрозуміло: тримати Рій поруч означає жити в постійній загрозі. Тому наші подальші атаки нікого не здивували.

Здивувало інше.

Після того як наші ракети випалили останній бункер, де ховався Центр Рою, до нас раптово прибули Лідери Конфедерації.

Гармоніди колапсували разом із Роєм і Конфедерації терміново потрібна була нова раса миротворців – ті, хто мав би забезпечити порядок і запобігати війнам.

І цього разу вони вирішили спробувати зовсім інший підхід.