Заголовок

Суперкластеру Ланіакеї не вдалося зрозуміти, що ж сталося. Якоїсь миті весь комплекс Риб-Кита ніби прокинувся від перенасичення могутньою вируючою енергією, яка розливалася надскупченнями, примушуючи галактики сяяти й мигтіти випромінюванням. Ланіакея відчула себе ніби на святі, гарний настрій раптово захопив її й примусив ділитися радістю. Роздмухавши всі свої затухаючі зірки, залишок додаткової енергії вона кинула навмання – і влучила в галактику Чумацький Шлях.

Вже й так збадьорені Чумацький Шлях і Андромеда, домовившись, нарешті, про побачення, мчали назустріч одне одному. Тому ще одна несподівана енергетична дотація виявилася невчасною й недоречною. Що з нею робити, коли всі елементарні частинки налаштовані на довгоочікуване об’єднаня? Не роздумуючи довго, Чумацький Шлях штовхнув ту енергію на околицю, де після приємного підігрівання сито дрімало маленьке Сонце.

Не готове до такого подарунку Сонце злякалося, бо мало негайно десь подіти ту енергію, щоб не вибухнути. Воно панічно перебирало планети, бо якоюсь мусило пожертвувати, але всі було жаль. «Допоможіть!!!» – розпачливо й безнадійно вигукнула зірка, ледве стримуючись, щоб не випустити нищівні протуберанці.

Святий Миколай, відбувши своє свято, саме збирався перепочити, коли вловив вібрації відчаю. Як завжди, миттю відгукнувся.

– Що сталося? – запитав він у Сонця.

– Енергія… – пролепотіло сердешне. – Ледве стримую… Котрусь із планет спопелю…

– О, цьому я можу зарадити! – заспокоїв Святий Миколай, виймаючи й відкриваючи свій мішок, з якого щойно пороздавав подарунки. – Кидай її сюди!

– Дякую! – полегшено видихнуло Сонце, віддаючи непрохане надбання.

А Святий Миколай повернувся на Землю. Обережно витрушуючи з мішка енергію, він, перш за все, нейтралізував нею зухвалі загарбницькі ідеї в головах деяких можновладців. Потім знешкодив вірус, що налаштовувався був на довге панування. Енергія ще залишалася, тому Святий Миколай пустив її на підсилення людяності в населенні планети. А залишки розпорошив над улюбленою країною на Дніпрі, щоб вона швидше зміцніла й розквітла. Аж тут і Новий Рік народився! Поглянув на планету, зрадів і промовив:

– Яка ж вона гарна! Аж настрою додає! Я й не сподівався, що люди подолають свої негаразди до моєї появи!

– Вони б і самі впорались, але випала нагода трохи допомогти, – усміхнувся Святий Миколай. – Тож відсвяткуй сьогодні, а вже завтра починай свою роботу з гарним настроєм! Бережи Мир і Здоров’я, а все інше люди собі надбають!