Заголовок

В ідеалі сценарист має написати таку історію, яку можна зіграти на голій сцені, як у Шекспіра – і глядач буде ридати і переглядати вашу історію знову і знову. Власне, багато п’єс Шекспіра ставлять досі – у сучасних костюмах, у різних декораціях, з різними контекстами – і вони все одно цікаві. Бо у сухому залишку глядача цікавлять герої, конфлікти і таємниці. Це основа. Якщо вона є у вашій історії, ваша історія матиме успіх. Для неї не потрібні спецефекти, зйомки в Новій Зеландії і топові актори. Звісно, якщо вони є, чудово. Та насправді вам потрібне лише володіння законами драматургії. А це те, що згодиться і в літературі, чи не так?