Заголовок

Цікавенький такий космічний наїв. Віддаю належне фантазії автора, він туди напхав всього – від зорельотів до бітків. Прикольні “молодіжні” діалоги, але хотілося б чогось серйознішого ніж студентські баєчки-прикольчики. Все героям вдається якось надо легко – ну захотіли й полетіли. При цьому незрозуміло, чому ГГ так переживає перед зоряним перельотом, якщо у його світі це стало чимось повсякденним, як у нас політ на літаку.
Найбільша ж побічна проблема занадто буйної фантазії – це вінегрет: занадто багато всього, читача заливає потоком інопланетних рас і термінів, але при цьому важко виділити, що тут головне для сюжету, а що – другорядне.
Є проблеми з описами. У першому описі ГГ неможливо зрозуміти вік героя (лише згодом це відкривається кількома абзацами нижче). Також неясно, як саме має виглядати “технологічний” одяг? І яку зовнішність повинен мати “веселий і допитливий чоловік, готовий завжди прийти на допомогу” – це опис характеру, а не зовнішності.
Але треба ж з чогось починати, бажаю успіхів у подальшій творчості! 🙂