Заголовок

Захищено: Віднайти зорелист – синопсис
Улас наймає Ільгу та Орія для проведення забороненого обряду, який поверне душу Лади з Вирію. Чоловік так і не змирився з втратою, тож тепер намагається за всяку ціну виправити минуле.

Обряд спрацьовує, проте Лада повертається сама не своя – вона належить потойбіччю. Улас, засліплений емоціями, відмовляється це приймати, а вона тим часом нападає на трійцю. Сили нерівні, тому Ільга у відчаї прикликає Стража, захисника світу від нечисті. Йому майже вдається здолати не-Ладу, проте Улас стає на заваді, і та втікає.

Розлючений Страж пояснює, що через обряд у світ прорвалась небезпечна Мара; він стратить як її, так і тих, хто її прикликав. Улас випрошує шанс провести ще один обряд, позбутись Мари й врятувати Ладину душу. Врешті Страж погоджується, але накладає ціну на спокуту: три квітки зорелиста, легендарної рослини, якої ніхто не бачив вже кілька поколінь. 

Повернувшись до міста Нісент, Улас, Орій та Ільга починають підготовку до нового обряду. Примівництво – непевна наука, та Ільга вважає, що їм необхідні «цінні» дари – коштовності із символічним значенням, та «свідки» смерті Лади. Улас розповідає, що, крім нього, свідком також був їхній з Ладою старий друг Клим, котрий тепер ув’язнений за її вбивство – хоч насправді й невинен. 

Аби звільнити Клима, герої пробираються до в’язниці, скориставшись Уласовими зіллярськими знаннями та зв’язками Орія. Вони знаходять потрібну камеру, але розлючений через минулі діяння Клим кидається на Уласа з кулаками. Та після розповіді про Ладу-Мару він все-таки погоджується допомогти. 

Потай втекти не вдається: у в’язниці спрацьовує оповіщення про тривогу, і чоловіки ледь уникають арешту, влаштувавши погоню вулицями. Ніч герої перечікують у Притині – потаємному сховку з дитинства Уласа, Клима й Лади. 

Наступного дня четвірка вирушає до Нісенту, і біля ярмаркової площі вони натикаються на оголошення з власними портретами – за злочинців пропонують винагороду. Така «знаменитість» руйнує попередні плани. Дізнавшись про бал-маскарад, де зберуться всі багатії міста, герої вирішують роздобути коштовності для обряду там, сховавшись за масками. 

Готуючись до балу, Улас та Клим у розмовах про спільне минуле згадують Ладу та її матір, у яких навчались зіллярству. Напруга зростає, коли Клим звинувачує Уласа в смерті Лади; той відкидає закиди, і вони сваряться. Обурений Улас знову зустрічається зі Стражем і вимагає пояснити, чому той не врятував Ладу – але відповідей, яких прагне, так і не отримує. 

Небезпека від Мари та Стража змушує відкласти чвари, і герої проникають на бал. Попри перешкоди, вони роздобувають необхідні самоцвіти за допомогою лукавства, хитрощів та спритності. Під час учти Улас з Ільгою відвідують окультний сеанс в підземеллі маєтку. Чаклун містер Морок виявляється шарлатаном, що використовує для впливу на публіку дурман-траву – забавницю. Підпавши під дію забавниці, Улас розповідає Ільзі історію Ладиної загибелі. Він довго залицявся до Лади й не хотів приймати відмови – через це вони з Климом сварились. Жінці набридла гризня, вона відділилась від друзів у лісі, і її, самотню, запопала нечисть. Клим тоді повернувся з тілом до Нісента, де його обвинуватили у вбивстві – в містах не схильні вірити в потойбічне. А Улас, замість захищати товариша на суді, став одержимим ідеєю повернути Ладу. Ільга співчуває Уласу, але коли чоловік зізнається, що досі не відмовився від свого задуму, її жалощі змінюються на обурення.

Тим часом у бальній залі Клим опиняється в центрі уваги – він накликав на себе гнів поважного пана, який тепер вимагає дуелі. Аби хутко врятуватись, Улас влаштовує пожежу. 

Покинувши маєток, Улас перепрошує Ільгу. Жінка розповідає Уласу про свою сестру, яка загинула від рук нечисті, і про ризики, які вона приймає, займаючись примівництвом. Клим з Уласом знаходять примирення за спогадами про Ладу і дитячу дружбу.

Для нового обряду герої вирушають до місця загибелі Лади – урочища Громовиця. Дорогою заходять до старого майстра трав, і він ділиться знаннями про зорелист – це зілля росте на дорозі до Вирію та зцілює постраждалих від нечисті. Старий застерігає героїв від подорожі високо в гори, та Улас відмахується від порад, бо мусить врятувати Ладу.

Четвірка прибуває до урочища Громовиця, але там їх зустрічає ворожий Лісовик – він пояснює, що за вказівкою Мари нечисть чекала тут «заблудлих душ». Спільними зусиллями чоловіки з Ільгою долають Лісовика, але після сутички їх оточують інші потойбічні істоти. Герої втікають, ледь вибиравшись з омани Блуду, що плутає їм шлях. Коли Щезник зриває з Уласової шиї медальйон, останню пам’ять про Ладу, чоловік вв’язується в бійку, підпадає під чари й мало не програє, але втручається Клим. Нечисть сповнює ліс. Під керівництвом Орія, колишнього плотогона, четвірка рятується карколомним сплавом по річці, скориставшись величезним бокором – плотом для перегону деревини. Опісля Улас та Клим остаточно миряться за розмовами про цінність життя і важкість втрати.

Час спливає, і новий обряд вирішують провести у Притині – місці, яке мало цінність для Лади. Складають в обрядове коло вкрадені коштовності та символічні предмети, й Мара з’являється знову – але вона не вдоволена платнею. З її звинувачень Улас нарешті розуміє, якої ціни потребує обряд. Він пропонує Марі медальйон, символ його почуттів до Лади; відпускає ту, що ніколи йому і не належала. Ільга прощається із примівництвом, виконавши обіцянку, дану в пам’ять про сестру. Орію не вдається відкупитись грішми, тож він зрікається забавниці, від якої залежний через давню травму. Климу нічого запропонувати, і Мара через Ладині спогади бере з нього обітницю жити далі – попри все, що він стерпів. Коли ціну сплачено, Мара відпускає Ладу, і та перетворюється на пташку, що має повернутись до Вирію. Перед тим, як відлетіти, вона залишає в траві квіти зорелиста.

Обряд завершено, і поки Клим збирає зорелист, а Улас з Ільгою латають рани, Орій потай приводить групу поліцаїв. Він потребував грошей на забавницю, тому уклав з ними угоду – видав компанію в обмін на власну свободу та частку винагороди за злочинців. 

Аби уникнути арешту, Улас відвертає увагу поліцаїв, творчо застосувавши свої трави, але сам опиняється відрізаним від решти. Дозволяє Климу з Ільгою втекти ціною власної свободи.

Поки Уласа заковують в кайдани, з’являється Страж. Підтверджує, що отримав зорелист – отже, угоду виконано. Зорелист буде використано на поміч душам, які потребуватимуть зцілення, як колись Ладина.

Улас іде під арешт зі спокоєм, знаючи, що свої борги перед світом він сплатив.