Заголовок

Ніч добігає кінця. Ще трохи і її розіб’ють у друзки своїми криками птахи. Лише за мить зола темряви облетить з силуетів будинків та дерев. Зовсім скоро небо затремтить, побачивши перші тендітні промені сонця. Я чекаю. Ця ніч здається нескінченно довгою. Кров мерця давно висохла на моїй руці. Моє тіло трясеться чи то від вранішнього холоду, чи то від страху. Перші зелені листочки старого куща ховають мене від сторонніх поглядів випадкових перехожих. Скоро. Зовсім скоро я дізнаюся чи дійсно Ключниця існує. Ось тільки чи розповість вона мені те, за чим я до неї прийшла?