Заголовок

– Яринко! – гаркнула Оксана. – Скільки тобі казати: покинь те шиття! Що за видуми – вишивати на Різдво?
– Та вже ліпші, ніж ото горлянку дерти при великому святі, – звела погляд від п’ялець Варвара Степанівна. – Ший, Яриночко, ший. Отак, хрестик до хрестика. Розумничка.
На язиці в Оксани крутилося багато, але мусила ковтнути разом зі слізьми. Пішла на кухню. Не у своїй хаті живе, то й прав катма. Іван умів погодити їх зі свекрухою, та відколи воює – хоч тікай світ за очі. А куди ж піде, як сирота? У райцентр на квартиру? З дитиною та на вчительську платню? І Яринка любить бабу, що їй скажеш?..
Сил нема. Іван не дзвонить, а мав би вже добиратися додому. Обіцяли ж відпустити на свята…
– Ай! – почулося болісне.
Влетіла до кімнати. На колінах у Яринки лежало шитво, де серед білі полотна і теплого сяйва жовтого взору багряніла маленька плямка, а Варвара Степанівна однією рукою підносила до вуст вколений пальчик, а іншою відкривала упаковку з пластиром.
– От бачиш, онуцю, нічого страшного.
– Кидайте вже те шиття… – заїкнулася Оксана, але знову зустрівшись зі свекрушиним поглядом, замовкла. В ньому була пересторога. Як до сусідки, коли та межового стовпця переставила.
Яринка втерла сльозу, подивилася на нову оздобу на пальчику, а потім обережно підтягнула нитку, на якій висіла голка.
– Будеш далі вишивати? – голос Варвари Степанівни тремтів.
– Буду, – кивнула чотирилітка. – Я висиваю таткові стезецку додому. Цю нитку довисию і всилис мені блакитну!

***

Із тремтячих рук випав телефон. Із грудей рвався стогін, але Оксана замкнула вуста – Яринка спить. Серце завмерло, наче безпорадно спинившись на роздоріжжі.
– Тримай, доню, – Варвара Степанівна втиснула їй у долоні грубий конверт. – Стане на першу пору. Ганка тебе у Дніпрі зустріне, до шпиталю проведе й до себе ночувати забере. Там і поживеш, поки Іванка далі не переведуть, – зітхнула, сіла поруч і пригорнула. – Живий. Снується далі його ниточка. Видибає. Десь сам подужає, десь ми підтримаємо.
Оксана вперше щиро обійняла свекруху і мовчки заплакала. А та колисала її в обіймах і шепотіла:
– У Києві та Львові в мене є подружки, прихистять тебе. А як далі де поїдете, зніми квартиру, не живи попідтинню. Чуєш?
Лише і змогла, що кивнути.
– Ну, з Богом, доню! Потяг не чекатиме.
Тепла рука лягла Оксані на голову, а шкарубкий, сколотий великий палець вивів на чолі хрестик.

Повернутися до конкурсу: 365 новорічних слів. Маленькі дива людей (2023)
Навігація записівПопередній запис
НАЗАД
ДивотворціНаступний запис
НАСТУПН.
Кур’єр уже в дорозі, помічнику Святого Миколая!
Хрещата стежка: 7 коментарів
Автор твору :
22 Грудня, 2023 о 14:25   (Редагувати)
Це було цікаве змагання. Щиро дякую всім, хто сказав твору “так” та відгукнувся в коментарях. Щасти фіналістам!

0
Відповіcти
Донна :
18 Грудня, 2023 о 23:44   (Редагувати)
Чудово. Нарешті твір, який дійсно відповідає темі конкурсу.

3
Відповіcти
Автор твору :
18 Грудня, 2023 о 23:56   (Редагувати)
Дякую за добру думку про мій твір, Донно.
На щастя, на конкурсі не бракує творів да темою. Просто читачі знайомляться з ними в різній послідовності 🙂

0
Відповіcти
Тетяна :
18 Грудня, 2023 о 16:46   (Редагувати)
Оповідання дуже гарне. Удачі на конкурсі

1
Відповіcти
Автор твору :
18 Грудня, 2023 о 19:13   (Редагувати)
Радію, що моя оповідка припала до душі 🙂
І вам бажаю успіху!

0
Відповіcти
Змій :
18 Грудня, 2023 о 15:48   (Редагувати)
Гарний душевний твір. Удачі у конкурсі.

1
Відповіcти
Автор твору :
18 Грудня, 2023 о 19:12   (Редагувати)
Дякую! І вам того ж 🙂

0
Відповіcти
Залишити відповідь
Увага! За умовами конкурсу ми приховуємо автора конкурсної роботи до завершення голосування. Тому, будьте уважні, коментуючи власну конкурсну роботу, і не розкривайте іншим, що ви їі написали.
Ви увійшли як Helga. Редагувати свій обліковий запис. Вийти? Обов’язкові поля позначені *

Надіслати цей коментар без приховування авторства.

Я усвідомлюю, що в разі розкриття авторства понесу відповідальність згідно з умовами конкурсу!

Коментар *

Навігація записівПопередній запис
НАЗАД
ДивотворціНаступний запис
НАСТУПН.
Кур’єр уже в дорозі, помічнику Святого Миколая!
Мої замовлення
КОНКУРСИ у 2023р.
Січень
Лютий
Березень
ХАЩІ ЧУМАЦЬКОГО ШЛЯХУ – Фантастичні рослини і як з ними жити
ОПОВІДАННЯ
Квітень
Травень
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Червень
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Липень
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Серпень
МІНІАТЮРИ – ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
КОТИКИ FOREVER – Фантастичні мініатюри
ПОВІСТІ – ПРИЙОМ РОБІТ
Вересень
ПОВІСТІ – САМОСУД
Жовтень
ОПОВІДАННЯ
Hightech vs Lowtech
ЗАВЕРШЕНО
ПОВІСТІ- ФІНАЛ (журі)
ПОЧАТОК ШЛЯХУ – Фантастичні повісті у віковій категорії янг-едалт
ФІНАЛ
Листопад
ОПОВІДАННЯ
ПОВІСТІ- ФІНАЛ (журі)
Грудень
МІНІАТЮРИ – НОВОРІЧНИЙ
365 новорічних слів – 2023
ГОЛОСУВАННЯ ФІНАЛ
ОСТАННІ КОМЕНТАРІ
Devona_Shade до Бусик
Автор твору до Майстерня див
Автор твору до Трапунок
Автор твору до Операція “Санта”
Devona_Shade до Підзарядка
Автор твору до Підзарядка
Автор твору до Підзарядка
Автор твору до Грибочки
Морська зірочка до Операція “Санта”
Devona_Shade до Чистий листок
Devona_Shade до Трапунок
Наші друзі:
Попередній слайд
Наступний слайд
(c) ЛІТавиця – 2020-2023

Контакти

Форум

Політика конфіденційності

Умови публікації

Правила форуму

Приєднуйтесь до ЛІТавиці у соцмережах!
Facebook
Telegram
Instagram
Youtube
ПОШУК
Пошук: