18 Грудня, 2023

Заголовок

Від

Юну принцесу Емму дракон викрав напередодні Нового року.
Заплакану, змучену довгим перельотом дівчину, дракон урочисто поставив посеред велетенської зали замку.
Зала нагадувала бібліотеку, тільки замість нескінченних стелажів із книгами стояли безкінечні ряди шаф.
– Вибирай будь-яке платтячко до вподоби, адже скоро Новий рік і потрібно гарно виглядати, – обвів дракон лапою своє шафове військо.
– Навіщо? – зронила Емма. – Ви мене все одно з’їсте…
– Хто сказав тобі цю дурницю?! Запевняю, драконам таке й в голову не приходить! Але якщо ти не хочеш порадувати зашкарублі серця драконів людською красою, розбавити їхні жорстокі будні новорічним дивом, тоді можеш нічого не вибирати, – махнув лапою дракон.
– Можна тоді мені піти додому?
– Ні, про домівку можеш забути відтепер назавжди! – клацнув дракон хвостом.
Недаремно викрадені дівчата не повертаються додому. Обнадіювало, що їх ніхто не поїв, якщо дракон не збрехав. Але де вони тоді всі скніють?
Емма понуро заходилася перебирати шафові багатства. За дверцятами ховалися плаття одне краще одного. Деякі химерні та помпезні вона не зустрічала навіть у чепурунок-принцес сусідніх королівств.
Однак Емма зупинилася на зеленій сукні без довгих шлейфів та пишних спідниць, зате гаптованій дивовижними сріблястими візерунками.
– Чудовий вибір! – схвалив дракон.
Двічі клацнув хвостом і зграя гобґоблінів навісніло заметушилася виносити шафи із зали й заносити величезні столи, які миттєво обставляли вишуканими стравами.
Емма навіть не змогла визначити, з чого зроблені ці делікатеси. Проте спокусливо прикрашені фруктами та кремами, вони розбурхали шалений апетит у дівчинки попри навколишнє жахіття.
Крізь арки під стелею почали злітатися гості-дракони до господаря-дракона, викрадача Емми.
Вони так плавно приземлялися за святкові столи, що не зронили жодної страви чи напою. І стали ласувати смаколиками.
Нарядно вдягнена Емма стояла посеред зали. Багацько драконів підлітали поближче, щоб краще її розглянути.
«Я в них замість новорічної ялинки! – осяйнуло Емму. – Невже мене теж викинуть після свят?». Тоді вона неодмінно розіб’ється, адже замок стоїть на верхів’ї неприступної гори.
Дракони все милувалися й милувалися юнкою.
– Яке чудове новорічне диво! – лунало звідусіль.
– Люди такі гарні!
– Обов’язково треба буде взяти ще одну наступного року!
Опівночі під бемкання годинника-вежі, гості обступили Емму. А коли залою полинула чарівна музика, дракони завели хоровод.
Останнім бідолашна принцеса почула дружне:
– Людинонько, гори!