Заголовок

Авторе, дякую вам за текст. Я ніби подивився серію \”Чорного дзеркала\”, мені сподобалося. Втрата пам\’яті – це банальний прийом, але лише якщо він слугує виключно експозиції, а у вас це основа сюжету, яка прекрасно працює. Інші коментатори кажуть про недостатню зацікавленість – ну… Можливо, але мені він здався розгубленим, а не відстороненим. Світ цікавий, з вдало підібраними дрібними деталями. Мені особливо сподобався гучномовець, бо це дуже антиутопічна риса, але з іншого боку з нього розповідають про демократію та свободу. Серйозних зауважень у мене не виникло, хіба що друзі розповідають про біоніків якось занадто швидко, може, варто це ретельніше підготувати та зробити в інший день. Не знаю, що саме мене там зачепило, але зачепило. Але не суттєво. М, і ще (СПОЙЛЕР) мене потішив фінал: я очікував, що втрата пам\’яті не випадкова, але я думав, що герой просто став небезпечним для системи, але аж ніяк що він сам не людина.