Заголовок

– Кака така евакуація? – Віта Василівна покривилася. – Бачиш грушу? Мій дід садив. Ця груша німців пережила, а ми якихось россіянців не переживемо? Та й скільки там того життя?

– Скільки не лишилося, гріх вкорочувати, – зітхнула Марія Андріївна. – А як прилетить?

– Коли це до нас прилітало?

– А в Нікополь оно приліта.

– Так то в Нікополь…

– Ай, тільки не кажи, що нас відьми захистять. Град – це тобі не дощ.

– Тай й орки – не Боженька, шоб їм косоокість до косорукості додалася.