Заголовок

Так, так, я знаю, що літературознавчі словники подають поняття “антиутопія”, “дистопія” і “какотопія” як паралельні, але сенсу, якщо ці два жанри категорично відрізняються. Навіть морфологія кожного з термінів схиляє до чіткого прочитання: антиутопія (протилежність до місця, якого не існує) розповідає про прикладне втілення утопії і чому ні; дистопія (відкидання місця) розповідає про місце, яке ніколи й не замислювалось як утопія. Це місце було паскудним від самого початку. Не тому що авторам ліньки вигадувати обрамлення для текстів, а тому що дистопія говорить про політику тут і зараз, а не в конкретному політичному проєкті. Говорить, як правило, банально і наївно, але всі ми колись чуємо трюїзми вперше.