Заголовок

Дякую за увагу до оповідання!
А про виховання взагалі не йдеться. Дорослі сформовані люди вихованню не підлягають. Головна задача – зробити наявних дорослих особин безпечними і керованими, і прищепити їм певні навички цивілізованого існування. Й нічого більше. Вони й так є рабами, і хай такими й лишаються. Їм не можна дозволяти жодної демократії, бо вони для неї не готові, і ніколи готові не будуть. Їм потрібне середовище з жорстким керуванням, яке для них є добре зрозумілим, і чіткою системою правил, виконання яких неможливо уникнути (це дуже важливий аспект – неуникненність). А позаяк будувати умовний “гулаг” для них ніхто не буде, найпростіше досягти потрібного результату через першу сигнальну систему, тобто чітку демонстрацію наявної суспільної ієрархії (тобто, “хто в хаті справжній господар”), і харчове підкріплення правильної поведінки. Це, власне, найгуманніший спосіб. А виховувати “не рабами” можна хіба що вже наступні генерації.
Успіху навзаєм!