Заголовок

Великий митець належить не лише своїй епосі. Художні образи, ідеї надовго переживають творця і стають надбанням поколінь, надбанням народів.

    Французи на пам`ятнику своєму найбільшому драматургу Мольєру написали: «Для його слави нічого не потрібно, він потрібний для нашої слави». Щодо знаменитої нашої Лесі, то можна теж сказати саме так. Вона жила, творила не заради слави, а заради краси, волі і любові. Її життєве кредо – любов до людей, а ще прагнення  – воскресати  вічністю, як Мавка весняною порою.

   Померла  Леся Українка в Грузії в місті Сурамі. Поховали в Києві на  Байковому кладовищу  велику поетесу, перлину рідного народу. Навіть мертвою вона  стала борцем проти сваволі і гніту. Нам, нащадкам, залишила у спадок свої пісні заповітні про радощі життя, надії та мрії. Вона навіть у смерті обернулась на життя і заслужила на пам`ять нетлінну. Полум’яні слова поетеси, поезії великої краси і сили  знайшли дорогу до мільйонів сердець в нашій рідній Україні та поза її межами.