Падай вчасно

— Стережись, зараз тебе Васька буде дерти! — захихикала Шишка згори.

Метелик набурмосився. Коту Васьці дуже подобалося гамселити його лапою, поки нитка не обірветься або поки хазяйка не дасть шерстяному на горіхи. Уже другий рік поспіль Метелика вішають унизу ялинки. І подумаєш — усього лише бракує чверті лівого крильця. Колись він красувався в самому центрі різдвяного дерева, доки необачні руки не впустили його на підлогу й не пошкодили чудесний візерунок.

Отака доля ялинкових іграшок: раз на рік тебе виймають із коробки, вішають на гілку — і добре, якщо ти не повернутий до стіни, бо тоді хоча б можна помилуватися святковою атмосферою оселі.

Васька вже єхидно крався до дерева й нетерпляче смикав вусами, зафіксувавши погляд на Метелику. Аж раптом до вітальні заскочив трирічний Матвій. Васька відступив, бо й сам побоювався малолітнього дебошира. Хлоп’я підстрибнуло вище голови й схопило Шишку обома руками, намагаючись вкусити її зубом, який якраз різався.

Метелик залився дзвінким сміхом. Мова іграшок усе одно невловна для людського вуха.

— А що, люба, виграє той, хто сміється останній!

Шишка щось промимрила у відповідь, але оскільки вона перебувала в роті Матвія, Метелик нічого не почув.

Деревце загрозливо нахилилося й почало тріщати. Під таким натиском Гірлянда пронизливо заойкала та закрихтіла. Наступної миті з розетки посипалася копиця іскор.

— Ай, караул, горимо! — заволали іграшки з усіх усюд. На дереві запанувала справжня паніка.

Метелик розпачливо гойдався й намагався відволікти хлопчика, але той завзято бавився з Шишкою. Раптом Метеликові блиснула ідея.

Він почав розгойдуватися, збільшуючи амплітуду, аж поки петелька не зіскочила з гілочки, і Метелик чудесним піруетом полетів додолу. Виставивши вперед обрубок лівого крила, він врізався ним Матвію просто в ногу.

Хлопчик несамовито заволав і гепнувся дупою на підлогу. Крізь сльози й пронизливий плач він дмухав на палець. На гамір збіглося все сімейство. Батько блискавично висмикнув гірлянду з розетки, а мати вгамовувала Матвія, який розходився риданнями — не стільки від болю, скільки від хаосу довкола.

І лише Метелик лежав осторонь, задоволений своїм героїчним вчинком.

Та що це за різдвяна історія без хепі-енду для всіх її героїв? Ось що сталося потім: Метелика повісили вище — щоб не зваблював кота й не становив загрози людським ногам, і навіть Шишці виділили віточку повище, аби вберегти її від Матвія.

Щоправда, з того дня усі іграшки почали ставитися до Метелика значно шанобливіше. Бо не всі герої носять плащі — дехто просто падає вчасно.